ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства освіти

і науки України

_________________ № ______

ЗВІТ

про завершення І (організаційно-підготовчого) етапу

дослідно-експериментальної роботи за темою
«Формування національно-патріотичної самосвідомості засобами аерокосмічної освіти в умовах загальноосвітнього навчального закладу»

на базі школи І-ІІІ ступенів № 36 імені С. П. Корольова міста Києва

за квітень 2015 р. – грудень 2015 р.

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 6.03.2015 № 264 «Про проведення дослідно-експериментальної роботи на базі школи І-ІІІ ступенів № 36 імені С. П. Корольова міста Києва» у вищезазначеному навчальному закладі здійснюється дослідно-експериментальна робота за темою «Формування національно-патріотичної самосвідомості учнів засобами аерокосмічної освіти в умовах загальноосвітнього навчального закладу» на базі школи І-ІІІ ступенів № 36 імені С. П. Корольова міста Києва.

З метою формування у вчителів готовності до проведення дослідження та організації дослідно-експериментальної роботи в школі було визначено такі завдання І (організаційно-підготовчого) етапу:

визначення та узгодження нормативно-правового забезпечення дослідно-експериментальної роботи;

вивчення та аналіз педагогічного досвіду, психолого-педагогічної літератури щодо проблеми експерименту з метою створення науково-методичної бази з теми дослідно-експериментальної роботи;

формування складу творчих груп вчителів, батьків з організації та проведення дослідно-експериментальної роботи;

налагодження спільної діяльності з установами, які здійснюють науково-методичне супроводження дослідно-експериментальної роботи;

проведення комплексної діагностики рівня готовності учасників навчально-виховного процесу до роботи в режимі експерименту;

підведення підсумків організаційно-підготовчого етапу дослідно-експериментальної роботи.

Одним із основних завдань, спрямованих на здійснення аналізу умов для експериментальної роботи, стало дослідження готовності колективу до її проведення.

Експериментальна робота здійснюється педагогічним колективом, до складу якого входить 42 педагогічних працівника. Серед них - 28 вчителів вищої категорії,  5 – першої, 3 – другої та 5 спеціалістів; 8 вчителів мають звання «вчитель–методист», 16 - «старший учитель», 2 вчителя мають науковий ступінь кандидата наук. Отже, колектив готовий до здійснення експерименту: молоді вчителі за віком найбільш схильні до інновацій, досвідчені педагоги вміють органічно поєднувати традиційні та нові форми роботи. Під час психолого-педагогічних досліджень, проведених в колективі, вчителі продемонстрували високий рівень готовності до здійснення дослідно-експериментальної діяльності, оскільки:

у членів колективу сформоване позитивне ставлення до експерименту, що може свідчити про одержання ними адекватної інформації про мету та сутність експерименту;

наявна мотивація до проведення експерименту, про що говорить ряд наведених педагогами аргументів щодо актуальності та доцільності обраної теми експерименту на сучасному етапі розвитку освіти, суспільства;

простежується високий освітній рівень представників колективу, який виражається у їх компетентності щодо розуміння таких  ключових понять експерименту, як «національно-патріотична самосвідомість», «аерокосмічна освіта», знання їх складових, пропонування методів та прийомів, які педагоги планують використовувати або вже використовують на практиці для формування національно-патріотичної самосвідомості засобами аерокосмічної освіти;

колектив вбачає тісний взаємозв’язок між вихованням свідомого патріота своєї держави з формуванням високоосвіченого у сучасних технологіях випускника школи.

Докладний аналіз рівня готовності колективу до проведення експерименту здійснено у статті психолога школи Литвиненко О. О. «Проблеми особистості в сучасній науці. Результати та перспективи дослідження» (збірник тез ХVІІ міжнародної конференції молодих науковців, 3.04.2015, м. Київ).

Перед початком експериментальної діяльності, спрямованої на формування національно-патріотичної самосвідомості учнів засобами аерокосмічної освіти, нами було проведене первинне визначення ставлення учнів до власної держави. Участь у дослідженні прийняли учні 8–10 класів. Найбільш високі показники продемонстрували учні 9‑х класів. Серед них найбільша кількість тих, хто ставиться до своєї країни максимально позитивно (9%) і найменша – тих, хто ставиться різко негативно (5%). Результати учнів 8-х класів багато в чому схожі на показники дев’ятикласників, проте, серед них більше тих, хто ставиться до своєї країни різко негативно (12%). Що ж стосується учнів 10-х класів, то вони продемонстрували найнижчі результати: серед них найменша кількість тих, хто ставиться до своєї країни максимально позитивно (5%), та найбільша – тих, хто ставиться різко негативно (14%). Такими були результати у березні 2015 року, до початку експериментальної роботи. Наступне дослідження, заплановане на березень 2016 року, дозволить відстежити зміни, які відбулися у національно-патріотичній самосвідомості учнів на перших етапах експериментальної роботи.

Реалізація експерименту передбачала також діагностику ставлення педагогів школи до роботи, що має вестися. З цією метою було проведено два анонімних опитування вчителів: одне перед початком роботи у березні 2015 р., а інше – через півроку, у вересні 2015 р..

Дані свідчать, що до початку експериментальної роботи ставлення до неї було більш поляризованим: 60% вчителів продемонструвало відкритість інноваціям, а 25% – різкий консерватизм. Після ж піврічної роботи у рамках експерименту ставлення вчителів стало більш усередненим – показники відкритості інноваціям та консерватизму знизились, відповідно, до 55% і 20%, а показники поміркованого традиціоналізму значно підвищились (з 15% до 25%).

Ці результати можуть бути викликані тим, що у ході дослідно-експериментальної роботи, педагоги стикнулись з першими труднощами та втратили деякі ілюзії, тому зменшилась кількість осіб, безумовно відкритих інноваціям; з іншого ж боку, вони зрозуміли, зміни, які відбуваються не є катастрофічними та не знижують продуктивності їх трудової діяльності, тому різких консерваторів теж поменшало.

Відповідні дослідження будуть проводитись двічі на рік, що дозволить постійно відслідковувати динаміку учительського ставлення до експериментальної роботи, яка реалізується у школі.

Схоже опитування було проведене перед початком експерименту і серед батьків учнів.

Переважна більшість батьків продемонструвала відкритість інноваціям та позитивне ставлення до змін. Таким чином, у ході реалізації експериментальної роботи батьки учнів можуть виступити надійними союзниками педагогів.

При цьому, відповідаючи на запитання, щодо гіпотетичного приросту продуктивності навчання учнів, більшість батьків (57%) продемонстрували упевненість, що успішність їх дітей жодним чином не зміниться.

Тобто, дослідно-експериментальну роботу, яка ведеться у школі, вони трактують як додаткову позаурочну активність, не здатну впливати на основну (навчальну) діяльність їхніх дітей.

За результатами проведеної роботи можна сформулювати наступні висновки:

1) проведення у школі дослідно-експериментальної роботи – це не лише розширення кола педагогічних можливостей вчителів та формування додаткових знань, умінь і навичок в учнів, але й суттєвий стрес для усіх осіб, задіяних у даному процесі. Тому, всі етапи реалізації експериментального проекту мають проходити під пильним наглядом практичного психолога;

2) психологічний супровід проведення у школі дослідно-експериментальної роботи за темою «Формування національно-патріотичної самосвідомості учнів засобами аерокосмічної освіти» відбувається за чотирма основними напрямами:

діагностика рівня національно-патріотичної самосвідомості учнів на різних етапах реалізації проекту;

діагностика та корекція (у разі необхідності) ставлення вчителів до реалізації проекту;

діагностика та корекція (у разі необхідності) ставлення батьків учнів до реалізації проекту;

індивідуальні консультації учнів, їх батьків та вчителів.

3) для роботи за першими трьома напрямками нами було розроблено ряд методик, таких як: методика визначення ставлення старшокласників до власної країни, опитувальники ставлення вчителів до експерименту на різних етапах його реалізації, опитувальник ставлення батьків учнів до експерименту. В контексті роботи за четвертим напрямком, на нами ведеться постійна консультативна, тренінгова та корекційна робота.

4) з допомогою розроблених методик нами було проведено ряд досліджень та отримано масив емпіричних даних, які дозволяють визначити, наскільки комфортною є експериментальна робота для людей, залучених до неї, а також встановити її загальну ефективність.

5) психологічний супровід є постійним і безперервним та буде продовжуватись протягом усього часу реалізації у школі дослідно-експериментальної роботи за темою дослідження.

Основні напрями впровадження аерокосмічної освіти у навчально-виховний процес для формування національно-патріотичної самосвідомості учнів засобами аерокосмічної освіти відображені у річному плані роботи школи на 2015-2016 навчальний рік.

Протягом І (організаційно-підготовчого) етапу колективом школи вивчено основні нормативні документи, що регламентують діяльність навчального закладу щодо проведення дослідно - експериментальної роботи.

З основними положеннями цих документів у форматі тематичних годин спілкування з учнями, педагогічних рад, засідань батьківської ради, районних семінарів ознайомлені протягом року батьки, педагогічні працівники закладу, учнівська громадськість, Піклувальна рада.

З метою здійснення підготовки педагогічних працівників до проведення дослідно-експериментальної роботи на теоретичному рівні проведено методичні заходи:

науково-теоретичний семінар «Законодавча база та державні документи, що регламентують діяльність експериментальних загальноосвітніх навчальних закладів» ( 27.12.2014). У результаті роботи семінару було створено паперову та електронну базу державних документів, які є основою проведення дослідження;

педагогічна рада «Реалізація Концепції національно-патріотичного виховання в навчально-виховному процесі школи. Досвід. Перспективи» (25.10.2014). На засіданні педради було проаналізовано стан національно-патріотичного виховання в школі, проблеми та перспективи його удосконалення;

педагогічна рада «Про впровадження дослідно-експериментальної роботи за темою «Формування національно-патріотичної самосвідомості учнів засобами аерокосмічної освіти в умовах загальноосвітнього навчального закладу» на базі школи І-ІІІ ступенів № 36 імені С. П. Корольова міста Києва» (26.03.2015), за участю Героя України першого космонавта незалежної України Л. К. Каденюка, радника Державного космічного агенства Кузнєцова Е. І., директора Українського молодіжного аерокосмічного об’єднання «Сузір’я», ветеран космодрому Байконур Дячкова С. О., на якій були розглянуті сутність, задачі аерокосмічної освіти, її роль у формуванні національно-патріотичної самосвідомості учня, особливості використання питань космонавтики у викладанні предметів природничо-математичних циклів;

педагогічні читання «Дискусія педагогів навколо питань аерокосмічної освіти» (16.042015), готуючись до яких вчителі познайомились із досвідом викладачів позашкільної освіти України та з міжнародним досвідом;

круглий стіл «Реалізація завдань І етапу дослідно-експериментальної роботи за темою «Формування національно-патріотичної самосвідомості учнів засобами аерокосмічної освіти в умовах загальноосвітнього навчального закладу» на базі школи І-ІІІ ступенів № 36 імені С. П. Корольова міста Києва», у результаті роботи якого були підведені підсумки реалізації завдань І етапу;

інструктивно-методична нарада за темою «Захист проектів з дослідно-експериментальної діяльності» (29.10.2015), на якій були представлені результати роботи творчих груп з:

моніторингу формування патріотичної свідомості випускника побудовано циклограму діагностик, спрямованих на вивчення особливостей процесу формування національно-патріотичної самосвідомості учня засобами аерокосмічної освіти;

психолого-педагогічного забезпечення експерименту створила структуру навчально-методичного забезпечення експерименту та побудувала зв’язки між її складовими, врахувавши психодіагностичну та розвивальну роботу, психологічну просвіту;

формування системи аерокосмічної освіти обгрунтовано необхідність впровадження у навчальний процес індивідуальних навчальних планів, визначено напрямки удосконалення роботи елективних курсів та шкільного наукового товариства «Сиріус»;

навчально-методичного забезпечення сформовані пропозиції щодо покращення навчально-методичної бази школи;

допрофесійної підготовки запропоновано проект діяльності Центру космічної підготовки.

Результатом діяльності педагогічного колективу протягом організаційно-підготовчого етапу стане спецвипуск науково-методичного журналу «Рідна школа» зі статями педагогів школи за темою дослідження.

За результатами проведеної роботи іншими творчими групами укладено термінологічний глосарій щодо проведення дослідно-експериментальної роботи за темою «Формування національно-патріотичної самосвідомості учнів засобами аерокосмічної освіти в умовах загальноосвітнього навчального закладу» на базі школи І-ІІІ ступенів № 36 імені С. П. Корольова міста Києва, зупинилися на визначенні:

аерокосмічної освіти як системної форми навчання та виховання дітей і молоді з метою передачі знань про авіацію та космонавтику, підготовка фахівців для аерокосмічної галузі, інформування населення про результати космічної діяльності України;

національно-патріотичного виховання як формування гармонійно розвиненої, високоосвіченої, соціально-активної й національно-свідомої людини, що наділена глибокою громадянською відповідальністю, здоровими інтелектуально-творчими і духовними якостями, родинними й патріотичними почуттями, працьовитістю, господарською кмітливістю, підприємливістю й ініціативою;

національної самосвідомості як усвідомлення особистості самої себе часткою певної національної (етнічної) спільноти та оцінка себе як носія національних (етнічних цінностей, що склалися у процесі тривалого історичного розвитку національної спільноти, її самореалізації як суб'єкта соціальної дійсності).

У процесі розгортання дослідно-експериментальної роботи школи створено систему підготовки та підвищення кваліфікації вчителів з використання інформаційно-комунікаційних технологій.

Організація педагогічного експерименту дозволяє проектувати діяльність педагогічного колективу відповідно до мети та завдань експерименту. Підготовлено накази та розпорядження по школі: від 11.03.2015 № 140 «Про проведення експериментальної роботи»; від 01.09.2015 № 142 «Про організацію інноваційної педагогічної діяльності в школі І-ІІІ ступенів № 36 імені С. П. Корольова міста Києва в 2015-2016 навчальному році», зорієнтованого на виконання завдань педагогічного експерименту; розпорядження «Про організацію роботи педагогічних працівників під час літніх канікул»; вимоги до складання навчально-методичних комплексів із дисциплін варіативної складової, які обговорені на засіданнях методичних об’єднань і затверджені  науково-методичною радою школи (28.05.2015).

З метою ефективної реалізації завдань дослідно-експериментальної роботи ініціативними творчими групами педагогів на І (організаційно-підготовчому) етапі проведена робота по удосконаленню варіативної складової навчального плану, розроблено авторські програми факультативів, курсів за вибором та програм з позашкільної освіти: «Філософія космосу» (9 клас), «Основи космонавтики» (10 кл.), «Всесвіт» (1-4 кл.), «Створи свою планету» (8 кл.), «Земля у рівновазі» (10 кл.), «Екосистемологія» (11 кл.), «Фізика в космосі» (7 кл.), «Технічна творчість» (5-6 кл.), «Людина-частина Всесвіту» (10 кл.), «Космогонічні міфи світу» (10 кл.), «Пізнай самого себе» (гурток психології, соціально - реабілітаційного напряму для учнів 14-17 років), «Віртуальний музей космонавтики».

До цієї роботи були залучені батьки, представники громадських організацій. Програми схвалені для використання у загальноосвітніх навчальних закладах комісією з питань інноваційної діяльності та дослідно-експериментальної роботи з проблем виховання, розвитку дітей та учнівської молоді загальноосвітніх закладів науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України.

Адміністрація закладу співпрацює (відповідно укладених договорів) із державними установами, громадськими організаціями, вищими навчальними закладами, позашкільними освітніми закладами:

Аерокосмічним товариством України (Каденюк Леонід Костянтинович, голова Аерокосмічного товариства України, перший космонавт незалежної України, Герой України, голова піклувальної ради шкільного Музею історії та розвитку космонавтики);

Державним космічним агенством України (Кузнєцов Едуард Іванович, радник голови Державного космічного агенства, заслужений працівник аерокосмічної галузі);

Українське молодіжне аерокосмічне об’єднання «Сузі’ря» (Петров Олег Володимирович, голова правління, депутат Верховної Ради України ІІІ та ІV скликань);

меморіальним комплексом Музеєм космонавтики ім. С. П. Корольова міста Житомира (Дячук Ірина Дмитрівна, директор меморіального комплексу Музея космонавтики ім. С. П. Корольова, доктором економічних наук);

Київським Національним університетом імені Тараса Шевченка (Поперенко Леонід Володимирович, професор кафедри оптики фізичного факультету, доктор фізико-математичних наук; Лозицький Всеволод Григорович, науковий співробітник обсерваторії при Київському національному університету імені Тараса Шевченка, доктор фізико-математичних наук);

Національним технічним університетом України «Київський політехнічний інститут» (професорсько-викладацький колектив факультету авіаційних та космічних систем);

Національним центром аерокосмічної освіти молоді України імені О. Макарова (Хуторний Віктор Васильович, директор Національного центру аерокосмічної освіти молоді України імені О. Макарова м. Дніпропетровська);

представництвом заводу Південмаш в м. Києві (Мітрахов Микола Олександрович, директор);

Житомирським військовим інститутом імені С. П. Корольова (Даник Юрій Григорович, начальник, генерал-майор);

Державним політехнічним музеєм при НТУУ «КПІ» відділом авіації та космонавтики ім. І. Сікорського;

спілкою ветеранів космодромів Капустін Яр, Плесецьк, Байконур.

Аналіз стану наявних ресурсів та можливостей діяльності школи як експериментального навчального закладу свідчить про достатній рівень умов, необхідних для реалізації цілей та завдань дослідно-експериментальної роботи.

Протягом звітного періоду педагогічні працівники школи брали участь у всеукраїнських заходах:

семінарі «Формування в особистості ціннісного ставлення до дійсності та самої себе, активної життєвої позиції». Проведено спільно з Житомирським військовим інститутом ім. С. П. Корольова та музеєм Космонавтики ім. С. П. Корольова, радою ветеранів космодрому (3.06.2015);

всеукраїнській науково-практичній конференції «Мала гуманітарна академія – інноваційна модель Школи відкритої освіти» на базі експериментального навчального закладу всеукраїнського рівня Запорізького колегіуму «Мала гуманітарна академія» (25.09.2015).

На ІІ (концептуально-діагностичний) етап дослідно-експериментальної роботи поставлені наступні завдання:

розробка концептуальних засад формування національно-патріотичної самосвідомості учнів засобами аерокосмічної освіти, підбір методик і технологій дослідження, моніторингу експерименту, розробка науково-методичного забезпечення експерименту;

підбір комплексу методів та технологій національно-патріотичного виховання з формування національної самосвідомості учнів;

проведення діагностики рівня педагогічної компетентності педагогічного колективу загальноосвітнього навчального закладу з проблеми дослідження;

розробка виховної системи загальноосвітнього навчального закладу на засадах єдності виховання, розвитку і психологічної підготовки учнів до самореалізації в соціумі;

розробка та наукове обґрунтування програми національно-патріотичної виховання учнів засобами аерокосмічної освіти з формування національно-патріотичної самосвідомості учнів в загальноосвітньому навчальному закладі;

забезпечення психолого-педагогічного супроводження дослідно-експериментальної роботи;

розробка критеріїв та показників рівня сформованості національно-патріотичної самосвідомості учнів засобами аерокосмічної освіти у системі навчально-виховної роботи загальноосвітнього навчального закладу.

Науковий керівник К. В. Таранік-Ткачук

Директор С. М.  Фещенко

Координатор Г. Е. Самойленко