ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства освіти

і науки України

________ № __________

Звіт

про завершення дослідно-експериментальної роботи за темою

«Формування національно-патріотичної самосвідомості учнів засобами аерокосмічної освіти загальноосвітнього навчального закладу»

школи І-ІІІ ступенів №36 імені С.П. Корольова міста Києва

2015 – 2020 роки

Пошуки нових стратегій розвитку сучасної освіти у період змін і суспільних трансформацій – одне з найвагоміших завдань, які постали нині перед українською педагогічною спільнотою. З поміж багатьох підходів до оновлення і модернізації освітнього галузі найбільш визнаними є ті, які враховують динамічні зміни, що відбуваються у світовому вимірі і в українських реаліях, а також передбачають і прораховують освітні ризики з метою їх попередження і запобігання.

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 6.03.2015 № 264 «Про проведення дослідно-експериментальної роботи на базі школи І-ІІІ ступенів № 36 імені С. П. Корольова міста Києва» у школі здійснювалася дослідно-експериментальна робота за темою «Формування національно-патріотичної самосвідомості учнів засобами аерокосмічної освіти в умовах загальноосвітнього навчального закладу» на базі школи І-ІІІ ступенів № 36 імені С. П. Корольова міста Києва.

Об’єктом дослідження був навчально-виховний процес закладу загальної середньої освіти, предметом дослідження організаційно-педагогічні та психолого-педагогічні умови процесу формування механізмів розвитку національно-патріотичної самосвідомості учнів у навчально-виховній діяльності загальноосвітнього навчального закладу.

Мета дослідження полягала у визначенні та експериментальній перевірці психолого-педагогічних умов формування національно-патріотичної самосвідомості засобами аерокосмічної освіти та створення виховної системи з формування основ національно-патріотичної самосвідомості учнів засобами аерокосмічної освіти.

Актуальність дослідження викликана тим, що національно-патріотичне виховання на сучасному етапі розвитку суспільства покликане дати новий імпульс у духовному оздоровленні народу, формуванні того громадянського суспільства в нашій державі, яке передбачає трансформацію громадянської свідомості, моральної, правової культури особистості, розквіту національної самосвідомості та полягало у необхідності теоретичного та практичного обґрунтування механізму формування національно-патріотичної самосвідомості учнів у навчально-виховному процесі шляхом створення відповідного освітнього середовища загальноосвітнього закладу середньої освіти.

Ознакою національно - свідомої особистості є служіння на вірність своїй Батьківщині - Україні.

В основі виховання лежить національна ідея. Домінантою національно-патріотичного виховання молоді є формування в особистості ціннісного ставлення до навколишньої дійсності та самої себе, активної, моральної життєвої позиції.

Ідеалом виховання є свідомий громадянин - патріот, високоосвічена, висококультурна, гармонійно розвинена особистість, здатна до саморозвитку та самовдосконалення. Національна свідомість і самосвідомість є тим фундаментальним феноменом, який сприяє розвитку всіх потенційних можливостей особистості.

Національна самосвідомість особистості сприяє глибшому осмисленню нею успіхів і невдач, визначення цілей і завдань, реалізація яких спрямована на досягнення віковічних мрій, надій, сподівань нашого народу. Завдяки національній самосвідомості особистість глибше розуміє свій народ, його історію, духовність і культуру, а також свої якості, здібності і можливості, виробляє основні напрями своєї діяльності, накреслює й успішно стверджує свою життєву позицію.

Для педагогічного колективу закладу національно-патріотичний напрям роботи засобами аерокосмічної освіти є пріоритетним. Школа – базовий заклад з аерокосмічної освіти, носить ім’я нашого співвітчизника – конструктора ракетно-космічної техніки Сергія Павловича Корольова. Кожного року на базі школи проходять фінали Всеукраїнських конкурсів «Мирний космос» та «Космічні фантазії». Центром науково-дослідницької та навчально-виховної роботи є шкільний Музей історії та розвитку космонавтики , який працює в закладі з 1986 року.

У новій історичній епосі призначення, місія школи - в побудові духовного стрижня, створення умов для реалізації індивідуальної траєкторії розвитку особистості кожного учня.

Продуктивним і перспективним представляється використання для цих цілей планетарної ідеї вселенської гуманістичної свідомості. Актуальні проблеми людства: питання науково-технічного прогресу, екології, миру і т.д. носять комплексний, планетарний характер – космічний. Всі передові успіхи людства так чи інакше пов'язані з космонавтикою. Наша Батьківщина – це вся планета Земля. Перед школою відкрилася нова місія – можливість брати участь у формуванні і вихованні «совісті землян». Гуманістичною ідеєю, об'єднуючою будь-які форми навчання і виховання, стає ідея всезростаючої цінності Людини в планетарній свідомості людей на планеті Земля, яка розширює бачення і розуміння Людини, Особистості, Індивідуальності.

Космічна освіта дозволяє людині усвідомити своє місце в навколишньому світі і пов'язати свою появу і розвиток із загальним процесом розвитку матерії у Всесвіті. Воно покликане сприяти розвитку інтелекту дітей, розширенню їх світобачення, формуванню наочно-образного, теоретичного та критичного мислення.

Дослідно-експериментальна робота здійснювалася у чотири етапи.

На І (підготовчому) етапі експерименту на основі вивчення та аналізу психологічної, соціологічної та педагогічної наукової літератури визначено та науково обґрунтовано тему, мету та завдання дослідно-експериментальної роботи; здійснено вивчення та аналіз педагогічного досвіду з проблеми дослідження; окреслено потенційні можливості суб’єктів дослідно-експериментальної роботи.

26 березня 2015 року була проведена педагогічна рада «Про впровадження дослідно-експериментальної роботи за темою «Формування національно-патріотичної самосвідомості учнів засобами аерокосмічної освіти в умовах загальноосвітнього навчального закладу» на базі школи І-ІІІ ступенів № 36 імені С. П. Корольова міста Києва» за участю Героя України першого космонавта незалежної України Л. К. Каденюка, радника Державного космічного агенства Кузнєцова Е. І., директора Українського молодіжного аерокосмічного об’єднання «Сузір’я», ветеран космодрому Байконур Дячкова С. О., на якій були розглянуті сутність, задачі аерокосмічної освіти, її роль у формуванні національно-патріотичної самосвідомості учня, особливості використання питань космонавтики у викладанні предметів природничо-математичних циклів.

Одним із основних завдань, спрямованих на здійснення аналізу умов для експериментальної роботи, було дослідження готовності колективу до її проведення. З цією метою було проведено два анонімних опитування вчителів: одне перед початком роботи у березні 2015 року, а інше – через півроку, у вересні 2015 року.

Дані свідчили, що до початку експериментальної роботи ставлення до неї було більш поляризованим: 60% вчителів продемонструвало відкритість інноваціям, а 25% – різкий консерватизм. Після ж піврічної роботи у рамках експерименту ставлення вчителів стало більш усередненим – показники відкритості інноваціям та консерватизму знизились, відповідно, до 55% і 20%, а показники поміркованого традиціоналізму значно підвищились (з 15% до 25%).

Схоже опитування було проведене перед початком експерименту і серед батьків учнів.

Переважна більшість батьків продемонструвала відкритість інноваціям та позитивне ставлення до змін. У ході реалізації експериментальної роботи батьки учнів виступили надійними союзниками педагогів.

За результатами проведеного опитування були сформовані твердження, що проведення у школі дослідно-експериментальної роботи – це не лише розширення кола педагогічних можливостей вчителів та формування додаткових знань, умінь і навичок в учнів, але й суттєвий стрес для усіх осіб, задіяних у даному процесі. Тому, всі етапи реалізації експериментального проєкту проходили під пильним наглядом практичного психолога. Проводилась постійна консультативна, тренінгова та корекційна робота (було розроблено ряд методик, таких як: методика визначення ставлення старшокласників до власної країни, опитувальники ставлення вчителів до експерименту на різних етапах його реалізації, опитувальник ставлення батьків учнів до експерименту).

На І (організаційно-підготовчого) етапі дослідно-експериментальної роботи було визначено та проаналізовано нормативно-правового забезпечення дослідно-експериментальної роботи; вивчався педагогічний досвід, психолого-педагогічної літератури щодо проблеми експерименту з метою створення науково-методичної бази з теми дослідно-експериментальної роботи; сформовані п’ять творчих груп вчителів, батьків з організації та проведення дослідно-експериментальної роботи: проектна група моніторингу формування патріотичної свідомості випускника; проектна творча група психолого-педагогічного забезпечення експерименту ; проектна творча група з формування системи аерокосмічної освіти ; проектна творча група з навчально-методичного забезпечення; проектна творча група допрофесійної підготовки.

Налагоджено спільну діяльність з установами, які здійснювали науково-методичне супроводження дослідно-експериментальної роботи; проведено комплексну діагностику рівня готовності учасників навчально-виховного процесу до роботи в режимі експерименту; підведено підсумки організаційно-підготовчого етапу дослідно-експериментальної роботи .

Динамічними творчими групами були складені програми пошукової діяльності в контексті дослідження, які передбачали вивчення та аналіз науково-методичної літератури та перспективного педагогічного досвіду з національно – патріотичного виховання учнів, виховання самосвідомості дітей та учнівської молоді у позакласній діяльності; створено банк даних міжнародного досвіду з аерокосмічної освіти молоді, обгрунтовано необхідність впровадження у навчальний процес індивідуальних навчальних планів, визначено напрямки удосконалення роботи елективних курсів та шкільного наукового товариства «Сиріус»; були сформовані пропозиції щодо покращення навчально-методичної бази школи; з допрофесійної підготовки запропоновано проєкт діяльності Центру космічної підготовки.

За результатами проведеної роботи творчими групами укладено термінологічний глосарій щодо проведення дослідно-експериментальної роботи.

Було визначено:

аерокосмічна освіта - це системна форма навчання та виховання дітей і молоді з метою передачі знань про авіацію та космонавтику, підготовка фахівців для аерокосмічної галузі, інформування населення про результати космічної діяльності України;

національно-патріотичне виховання - формування гармонійно розвиненої, високоосвіченої, соціально-активної й національно-свідомої людини, що наділена глибокою громадянською відповідальністю, здоровими інтелектуально-творчими і духовними якостями, родинними й патріотичними почуттями, працьовитістю, господарською кмітливістю, підприємливістю й ініціативою;

національна самосвідомість - усвідомлення особистості самої себе часткою певної національної (етнічної) спільноти та оцінка себе як носія національних (етнічних цінностей, що склалися у процесі тривалого історичного розвитку національної спільноти, її самореалізації як суб'єкта соціальної дійсності).

У процесі розгортання дослідно-експериментальної роботи школи створено систему підготовки та підвищення кваліфікації вчителів з використання інформаційно-комунікаційних технологій.

З метою здійснення підготовки педагогічних працівників до проведення дослідно-експериментальної роботи на теоретичному рівні проведено методичні заходи:

- науково-теоретичний семінар за темою «Законодавча база та державні документи, що регламентують діяльність експериментальних загальноосвітніх навчальних закладів» ( 27.12.2014). У результаті роботи семінару було створено паперову та електронну базу державних документів,  які є основою проведення дослідження;

- педагогічна рада за темою «Реалізація Концепції національно-патріотичного виховання в навчально-виховному процесі школи. Досвід. Перспективи» (25.10.2014). На засіданні педради було проаналізовано стан національно-патріотичного виховання в школі, проблеми та перспективи його удосконалення;

- педагогічна рада за темою «Про впровадження дослідно-експериментальної роботи за темою «темою «Формування національно-патріотичної самосвідомості учнів засобами аерокосмічної освіти в умовах загальноосвітнього навчального закладу» на базі школи І-ІІІ ступенів № 36 імені С. П. Корольова міста Києва » (26.03.2015), за участю Героя України першого космонавта Незалежної України Л.К.Каденюка, радника Державного космічного агенства Кузнєцова Е.І.,директора Українського молодіжного аерокосмічного об’єднання «Сузір’я», ветеран космодрому Байконур Дячкова С.О., на якій були розглянуті сутність, задачі аерокосмічної освіти, її роль у формуванні національно-патріотичної самосвідомості школяра, особливості використання питань космонавтики у викладанні предметів природничо-математичних циклів;

- Педагогічні читання за темою «Дискусія педагогів навколо питань аерокосмічної освіти » ( 16.04.2015), готуючись до яких вчителі познайомились із досвідом викладачів позашкільної освіти України та з міжнародним досвідом;

- інструктивно-методична нарада за темою «Захист проектів з дослідно-експериментальної діяльності» (29.10.2015 ), на якій були представлені результати роботи творчих груп;

- Круглий стіл за темою «Реалізація завдань І етапу дослідно-експериментальної роботи за темою «Формування національно-патріотичної самосвідомості учнів засобами аерокосмічної освіти в умовах загальноосвітнього навчального закладу» на базі школи І-ІІІ ступенів № 36 імені С. П. Корольова міста Києва », у результаті роботи якого були підведені підсумки реалізації завдань І етапу.

Видані накази та розпорядження по школі: від 11.03.2015 № 140 «Про проведення експериментальної роботи»; від 01.09.2015 № 142 «Про організацію інноваційної педагогічної діяльності в школі І-ІІІ ступенів № 36 імені С. П. Корольова міста Києва в 2015-2016 навчальному році», зорієнтованого на виконання завдань педагогічного експерименту; Розпорядження «Про організацію роботи педагогічних працівників під час літніх канікул»; вимоги до складання навчально-методичних комплексів із дисциплін варіативної складової, які обговорені на засіданнях методичних об’єднань і затверджені  науково-методичною радою школи (28.05.2015).

З метою ефективної реалізації завдань дослідно-експериментальної роботи ініціативними творчими групами педагогів на І (організаційно-підготовчому) етапі була проведена робота по удосконаленню варіативної складової навчального плану, розроблено авторські програми факультативів, курсів за вибором та програм з позашкільної освіти: «Всесвіт» (1-4 кл.), «Технічна творчість» (5-6 кл.), , «Земля у рівновазі» (10 кл.), «Фізика в космосі» (7 кл.), «Створи свою планету» (8 кл.), «Основи космонавтики» (9-11 кл.), «Філософія космосу» (9 кл.) «Людина-частина Всесвіту» (10 кл.), «Космогонічні міфи світу» (10 кл.), «Екосистемологія» (11 кл.), «Пізнай самого себе» (гурток психології, соціально - реабілітаційного напряму для учнів 14-17 років), «Віртуальний музей космонавтики»( гурток ІКТ).

Програми «Схвалені для використання у загальноосвітніх навчальних закладах ( протокол засідання комісії з питань інноваційної діяльності та дослідно-експериментальної робот из проблем виховання, розвитку дітей та учнівської молоді загальноосвітніх закладів науковометодичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України №22 від 8 червня 2015 року ) для апробації та експериментального дослідження, Лист МОН від 17.06.2015 року №14.1/12-І-48-1). При створенні вищевказаних програм ураховані вимоги до їх складання.

Впродовж І етапу дослідно-експериментальної роботи педагогічні працівники школи були активними учасниками міських та Всеукраїнських семінарів:

заступником директора з виховної роботи Агєєвою О.Б організовано та проведено спільно з Житомирським військовим інститутом ім.С.П.Корольова та музеєм Космонавтики ім.С.П.Корольова, радою ветеранів космодрому Байконур науково-практичний семінар «Формування в особистості активної життєвої позиції, ціннісного ставлення до дійсності та до самої себе» ( 3 червня 2015 року, м.Житомир).

Заступник директора з навчально-виховної роботи Удовенко О.М. взяла участь у роботі Всеукраїнської науково-практичної конференції «Мала гуманітарна академія – інноваційна модель Школи відкритої освіти»
(досвід реалізації експериментальної роботи Запорізького колегіуму «Мала гуманітарна академія»25 вересня 2015 р.). 

Аналіз стану наявних ресурсів та можливостей діяльності школи як експериментального навчального закладу свідчив про достатній рівень умов, необхідних для реалізації цілей та завдань дослідно-експериментальної роботи.

Метою ІІ (концептуально-діагностичного) етапу дослідно-експериментальної роботи були поставлені та реалізовані наступні завдання:

розроблено концептуальні засади формування національно-патріотичної самосвідомості учнів засобами аерокосмічної освіти, підібрані методики та технології дослідження, моніторингу експерименту, розроблена програма науково-методичного забезпечення експерименту;

підібраний комплекс методів та технологій національно-патріотичного виховання з формування національної самосвідомості учнів;

проведена діагностика рівня педагогічної компетентності колективу загальноосвітнього навчального закладу з проблеми дослідження;

розроблена виховна модель загальноосвітнього навчального закладу на засадах єдності виховання, розвитку і психологічної підготовки учнів до самореалізації в соціумі;

науково обґрунтувано програми національно-патріотичної виховання учнів засобами аерокосмічної освіти з формування національно-патріотичної самосвідомості учнів в загальноосвітньому навчальному закладі;

розроблені критерії та показники рівня сформованості національно-патріотичної самосвідомості учнів засобами аерокосмічної освіти у системі виховної роботи загальноосвітнього навчального закладу.

Педагогічним колективом розроблена Концепція аерокосмічної освіти, метою якої є створення психологічного комфорту та умов для всебічного розвитку особистості з формування основ національно-патріотичної самосвідомості учнів шляхом визначення пріоритету аерокосмічної освіти як засобу мотивації учнів до навчання.

Концепція грунтується на комплексному поєднанні різноманітних психолого-соціально-педагогічних аспектів формування національно-патріотичної самосвідомості учнів засобами аерокосмічної освіти. В її основу покладено ідею розвитку української державності як консолідуючого чинника розвитку українського суспільства. Важливу роль у просвітницькій діяльності посідає відновлення історичної пам'яті, визнання України як космічної держави.

Пріоритетними напрямами діяльності навчального закладу зазначеними у Концепції стали:

створення інформаційно-пізнавального виховного простору навчального закладу для формування національно-патріотичної самосвідомості учнів засобами аерокосмічної освіти;

формування в учнів планетарного мислення, світосприйняття, світорозуміння, грунтовних всебічних основ аерокосмічних знань, практично орієнтованих умінь та навичок;

розвиток творчої активності, професійної компетентності, морально-духовних, особистісних якостей, відповідальності за результат своєї роботи.

Визначено складники національно-патріотичної самосвідомості учнів:

усвідомлення себе як представника певної нації;

виховання позитивних рис, що приписуються національному характеру у масовій свідомості;

обізнаність щодо основних досягнень (зокрема й у аерокосмічній сфері) представників власної нації та відчуття своєї співпричетності до них;

прагнення до успіху та позитивна мотивація досягнення; бажання зробити власний внесок у скарбницю національної культурної та наукової спадщини;

можливість створювати гідний образ представника власної нації в очах міжнародної спільноти у постійній безперервній діяльності;

дотримання загальнолюдських принципів і норм як фундаментальних засад будь-якого національного характеру;

розуміння того, що невпинний саморозвиток у духовному, інтелектуальному і культурному планах є основною умовою формування гідного громадянина та справжньої Людини;

шанобливе ставлення до представників інших культур і національностей; щира повага до людей, чия поведінка, звичаї і традиції відрізняються від власних.

Національно-патріотична самосвідомість, на думку учасників дослідно-експериментальної роботи – це комплексний конструкт, формування якого можливе за рахунок розвитку чотирьох основних сфер особистості учнів: загального розвитку, гуманізму, цілеспрямованості та віри в майбутнє.

На даному етапі дослідно-експериментальної роботи було розроблено програми курсів за вибором, факультативів, а також організовано та створена виховна модель школи, де передбачено включення основних елементів національно-патріотичного виховання у навчально-виховний процес, отримання базових знаннь в аерокосмічній галузі; заохочення учнів до творчого пошуку в межах аерокосмічної науки, самореалізації учнів, спонукання їх до саморозвитку та самовдосконалення; популяризація діяльності шкільного Музею історії розвитку космонавтики на рівні району, міста.

Визначені структурні компоненти виховної системи формування національно-патріотичної самосвідомості учнів засобами аерокосмічної освіти :

когнітивний компонент, що відображав наявність у суб’єкта знань про навколишній світ і своє місце в ньому, уміння сприймати світ через призму інтелектуальних і духовних цінностей, розуміння важливості суспільно значущої діяльності, соціальної ініціативності в житті людини;

емоційно - ціннісний компонент, який сприяв формуванню ціннісних орієнтацій та мотивації до ініціативних дій, емоційне та моральне задоволення передачі своїх знань та умінь;

мотиваційно-поведінковий компонент, що сприяв практичній реалізації ініціатив, відповідальності за результати соціальних дій як показників вищого рівня інтелектуального стану суб’єкта.

Відповідно до компонентів визначено критерії і показники сформованості національно-патріотичної самосвідомості учнів засобами аерокосмічної освіти: пізнавальний (наявність науково-природничих, фізико-математичних, астрономічних знань, знань про авіацію та космонавтику), емоційно - ціннісний (ціннісні орієнтири та мотиви діяльності, моральне, духовне задоволення, мотивація досягнень та успіху), діяльнісний (уміння висувати і реалізувати ініціативи, самостійність та відповідальність за результати діяльності).

За висновками дослідження під час ІІ етапу дослідно-експериментальної роботи було охарактеризовано типи особистостей учнів в умовах використання засобів аерокосмічної освіти: творчий, конструктивний та циклічний .

Для діагностики рівня сформованості в учнів національно-патріотичної самосвідомості даних складових було використані наступні методики:

методика «Вимір особистісних якостей учнів середнього та старшого шкільного віку» (Бех І. Д. Вибрані наукові праці. Виховання особистості / І. Д. Бех. – Т.2. – Київ-Чернівці: «Букрек», 2015. – 640 с.);

методика «Оцінна шкала прояву суспільних і моральних якостей підлітків і старшокласників» Бех І. Д. Вибрані наукові праці. Виховання особистості / І. Д. Бех. – Т.2. – Київ-Чернівці: «Букрек», 2015. – 640 с.);

методика «Характеристика» Бех І. Д. Вибрані наукові праці. Виховання особистості / І. Д. Бех. – Т.2. – Київ-Чернівці: «Букрек», 2015. – 640 с.);

шкала об’єктивних проявів сформованості національно-патріотичної самосвідомості «Портрет Патріота» (розроблена психологічною службою школи спільно з педагогами та затверджена на засіданні педагогічної ради школи від 29.01.2016, протокол № 3).

За допомогою методики «Вимір особистісних якостей учнів середнього та старшого шкільного віку» було визначено рівень розвитку в учнів таких якостей, як: відповідальність, цілеспрямованість, товариськість, акуратність, принциповість, організованість, працелюбність та колективізм. Всі ці якості формують гармонійну особистість, здатну свідомо любити власну Батьківщину та діяти в її інтересах. За результатами діагностики, проведеної серед учнів 8-10 класів, було виявлено, що у більшості учнів сильно вираженими є такі якості як: принциповість, товариськість, колективізм та цілеспрямованість. З іншого боку, досить слабким є прояв відповідальності, працелюбності та організованості. Тому, пріоритетною у подальшій роботі для нас стала організація цілеспрямованого формуючого впливу, спрямованого на розвиток в учнів зазначених якостей.

Методика «Оцінна шкала прояву суспільних і моральних якостей підлітків і старшокласників» дозволила проаналізувати суспільні, професійно-моральні та морально-психологічні прояви особистості учнів. Проаналізувавши результати дослідження, в ході якого учні оцінювали себе за заданими параметрами, було виявлено, що у більшості респондентів з 8-9 класів найбільш розвинутими є суспільні прояви. В той час, як в учнів 11 класу пріоритетного розвитку набувають професійно-моральні та морально-психологічні якості. Тобто, дорослішаючи, підлітки починають більш усвідомлено ставитись до власної майбутньої професії і, в цьому контексті, діють виходячи з конкретних пізнавальних та прагматичних мотивів.

Принципового значення на цьому етапі набуло національно-патріотичне виховання, яке спрямувало практичну діяльність молодого громадянина ( не тільки в аерокосмічній сфері та галузі, які так необхідні державі, але й надихнути його діяти саме для блага і розвитку власної країни). Таким чином нами було визначено необхідність вживання додаткових засобів формування національно-патріотичної самосвідомості учнів на етапі вибору ними потенційної сфери професійної діяльності та формування усвідомленого ставлення до трудової діяльності.

Методика «Характеристика» була використана для оцінки вчителями морально-етичних якостей учнів молодших класів. Якості, що діагностувались, а саме: громадська активність, товариськість, самокритичність, відповідальність, перегукуються з тими конструктами, які визначаються за допомогою методики «Вимір особистісних якостей учнів середнього та старшого шкільного віку». Це дозволило нам створити цілісну картину сформованості в учнів школи морально-етичних якостей, які є необхідною складовою національно-патріотичної самосвідомості, відстежити динаміку розвитку особистості вже після закінчення безпосередньої дослідно-експериментальної роботи у школі. На ІІ етапі дослідно-експериментальної роботи переважну більшість учнів 1-2 класів оцінено як товариських, помірно відповідальних, та не схильних до громадської активності. В 3-4 класі ця картина суттєво змінилася – в учнів різко зросло прагнення громадської активності. Вони починають відчувати себе частиною цілого і воліють діяти в інтересах цього цілого.

З метою визначення конкретних якостей, якими має володіти справжній патріот власної держави, та які можуть бути сформовані в ході дослідно-експериментальної роботи була застосована шкала об’єктивних проявів сформованості національно-патріотичної самосвідомості «Портрет Патріота». В межах даної методики учні були оцінені за 7 основними шкалами:

володіння українською мовою;

знання традицій та звичаїв українського народу;

знання основних досягнень видатних українців в аерокосмічній галузі;

участь у шкільних та позашкільних заходах національно-патріотичної спрямованості;

прагнення жити у власній країні та розвивати її;

порядність у ставленні до власних співгромадян;

бажання досягати чогось задля прославлення власної Батьківщини.

Результати діагностики показали, що переважна більшість учнів старших класів школи наділені даними якостями. Тобто особистісний портрет старшокласника школи І-ІІІ ступенів ім. С. П. Корольова відповідає «Портрету Патріота».

Отже, психологічна діагностика, проведена в межах другого етапу дослідно-експериментальної роботи у школі, дозволила сформулювати та окреслити пріоритетні напрямки подальшої формуючої діяльності.

Оцінка ефективності роботи проводилася з оглядом на рівні сформованості в учнів національно-патріотичної самосвідомості: початковий

базовий , достатній та високий .

Метою дослідно-експериментальної роботи у школі стала сформованість в учнів (особливо старшокласників) третього та четвертого рівнів національно-патріотичної самосвідомості.

У результаті опитування учнів з використанням авторської методики отримано дані про їх обізнаність, щодо власної країни, її культури і традицій, а також досягнень видатних співвітчизників, що дозволило виявити загальну модальність ставлення учнів до країни, в якій вони живуть. Діагностичні бесіди дозволило визначити, наскільки усвідомленою та не нав’язаною ззовні є позиція учнів, їх готовність діяти в інтересах власної держави (що є необхідною умовою четвертого рівня сформованості – високого рівня національно-патріотичної самосвідомості).

Дослідження передбачало також діагностику педагогів школи. З метою своєчасного виявлення проблемних моментів та труднощів, які можуть заважати ефективній роботі вчителів, вчителі проходити експрес-діагностику двічі на рік .

Патріотично-професійна діяльність вчителів характеризується такими показниками: здатність до патріотичної самореалізації; готовність до здійснення патріотичного виховання учнів. Дані критерії визначили ступінь мотивації до активної патріотичної діяльності, здатності особистості діяти у відповідності з її ціннісними орієнтаціями і патріотичною позицією, розвитку інтересу до педагогічної діяльності в цілому і до патріотичного виховання зокрема, а також розвитку позитивних мотивів діяльності.

Зміст професійної діяльності учителів школи в межах реалізації експерименту базувався на вихованні любові до Батьківщини, історії нашої країни, інтересу до минулого, сьогодення та майбутнього України (зокрема і в аерокосмічній галузі).

Для дослідження патріотичної вихованості вчителів та їх здатності формувати національно-патріотичну самосвідомість учнів на другому етапі дослідно-експериментальної роботи було використано анкету «Громадянська позиція і патріотизм» та методику «Готовність до патріотичного виховання учнів».

Результати анкетування дали можливість відслідкувати, наскільки у педагогів сформована громадянська позиція, чи відчувають вони себе патріотами своєї країни, та на основі отриманої інформації спланувати їх участь у процесі формування національно-патріотичної самосвідомості учнів. Анкетування було анонімним. Отримані дані свідчать, що жодному з 30 опитаних педагогів не притаманний дуже низький рівень патріотизму та низький рівень, середній – у 29 %, а 71 % респондентів продемонстрували високий рівень сформованості громадянської позиції та патріотизму. Це свідчить, що переважна більшість вчителів школи може власним прикладом виховувати в учнів національно-патріотичну самосвідомість.

Методика «Готовність до патріотичного виховання учнів» дозволила встановити, наскільки педагоги школи налаштовані на продуктивну формувальну діяльність в межах теми дослідно-експериментальної роботи. Аналіз результатів дозволив виокремити найбільш позитивно-налаштованих, цілеспрямованих респондентів та безпосередньо долучити їх до дослідження роботи.

Регулярна щорічна експрес-діагностика проводилась також серед батьків учнів. Її метою було отримання зворотнього зв’язку від батьків з приводу того, наскільки ефективною є дослідно-експериментальна робота у школі, з їх точки зору.

Результати анкетування засвідчили, що 53% батьків позитивно поставились до дослідно-експериментальної роботи, що проводилась у школі; 47% респондентів виявили нейтральне ставлення. Негативне та різко негативне ставлення не продемонстрував жоден з опитаних. 58% батьків вважають, що продуктивність навчання їх дітей підвищилася за рахунок включення до експериментальної роботи; 42% опитаних стверджують, що продуктивність залишилась незмінною. Щодо розвитку патріотизму учнів та освіченості в аерокосмічній галузі за останній рік, батьки продемонстрували досить однозначний результат: 84% опитаних впевнені, що їх діти дійсно отримали нові актуальні корисні знання в аерокосмічній галузі, а також стали з більшим інтересом, пошаною та гордістю ставитись до власної Батьківщини. 16% батьків заявили, що не помітили особливих змін.

Отже, учнівський та педагогічний колективи, батьківська громадськість навчального закладу виявили готовність до реалізації завдань дослідно-експериментальної роботи з формування національно-патріотичної самосвідомості учнів засобами аерокосмічної освіти.

Результати роботи педагогічного колективу розглядалися та обговорювалися на засіданнях творчих динамічних груп, на круглому столі «Про хід та реалізацію завдань ІІ (концептуально-діагностичного) етапу дослідно-експериментальної роботи за темою «Формування національно-патріотичної самосвідомості учнів засобами аерокосмічної освіти» (29 січня 2016 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Сходження до подвигу» (8 квітня 2016 р.), педагогічній раді «Творча співпраця педагогічного колективу, учнів та батьків з формування громадянської активності школярів» (1 листопада 2016 р.), Всеукраїнському семінарі-практикумі «Формування концептуальних засад національно-патріотичної самосвідомості учнів засобами аерокосмічної освіти» (2 грудня 2016 р.).

Учні та педагоги взяли участь у:

Міжнародній науково-практичній конференції «Акмеологічні засади інноваційного розвитку закладу освіти» на базі Українського гуманітарного ліцею Київського національного університету імені Тараса Шевченка (18 лютого 2016 р.);

MIND-тренінгу лідерів освіти-2016 International education institute (Корея) (березень-травень 2016 р.);

ХХVІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції учнівської молоді «Гагарінські читання» Національного аерокосмічного університету імені М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» (14-15 квітня 2016 р.);

Всеукраїнському гуманітарному конкурсі Українського молодіжного об’єднання «Сузір’я» «Космічні фантазії» та науковому конкурсі «Мирний космос» (березень, жовтень 2016 р.);

Всеукраїнській науково-практичній конференції «Ветерани ракетних військ стратегічного призначення у військово - патріотичному вихованні молоді» (18 листопада 2016 р.);

Всеукраїнському молодіжному аерокосмічному форумі «Україна –космічна» (2-4 грудня 2016 р.).

Результатом діяльності педагогічного колективу впродовж ІІ етапу став спецвипуск Збірника Наказів Міністерства освіти і науки України ( зі статтями педагогів та змістом програм курсів за вибором за темою дослідження).

Відповідно до Програми дослідно-експериментальної роботи на 2015-2020 роки основними завданнями ІІІ (формувального) етапу експерименту було проведено комплексне дослідження ефективності реалізації структурно-функціональної моделі виховної роботи по формуванню національно-патріотичної самосвідомості засобами аерокосмічної освіти, корекція інформаційно-комунікаційного простору школи для формування національно-патріотичної самосвідомості; практична апробація, корекція комплексу методів роботи із учнями та їхніми батьками щодо виховної моделі формування національно-патріотичної самосвідомості засобами аерокосмічної освіти; визначено рівень сформованості національно-патріотичної самосвідомості учнів загальноосвітнього закладу освіти на початку та в кінці формувального етапу експерименту. Проведено експериментальне дослідження організаційно-педагогічних умов підвищення ефективності щодо формування національно-патріотичної самосвідомості учнів засобами аерокосмічної освіти в загальноосвітньому навчальному закладі. Здійснена апробація та корекція та доповнення нових програм курсів за вибором та програм гуртків Всеукраїнській науково-практичній конференції «Сходження до подвигу» (8 квітня 2016 р.), педагогічній раді «Творча співпраця педагогічного колективу, учнів та батьків з формування громадянської активності школярів» (1 листопада 2016 р.), Всеукраїнському семінарі-практикумі «Формування концептуальних засад національно-патріотичної самосвідомості учнів засобами аерокосмічної освіти» (2 грудня 2016 р.).

Учні та педагоги взяли участь у:

Міжнародній науково-практичній конференції «Акмеологічні засади інноваційного розвитку закладу освіти» на базі Українського гуманітарного ліцею Київського національного університету імені Тараса Шевченка (18 лютого 2016 р.);

MIND-тренінгу лідерів освіти-2016 International education institute (Корея) (березень-травень 2016 р.);

ХХVІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції учнівської молоді «Гагарінські читання» Національного аерокосмічного університету імені М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» (14-15 квітня 2016 р.);

Всеукраїнському гуманітарному конкурсі Українського молодіжного об’єднання «Сузір’я» «Космічні фантазії» та науковому конкурсі «Мирний космос» (березень, жовтень 2016 р.);

Всеукраїнській науково-практичній конференції «Ветерани ракетних військ стратегічного призначення у військово - патріотичному вихованні молоді» (18 листопада 2016 р.);

Всеукраїнському молодіжному аерокосмічному форумі «Україна –космічна» (2-4 грудня 2016 р.).

розроблених у відповідності до Концепції формування національно-патріотичної самосвідомості засобами аерокосмічної освіти (на ІІІ етапі науково-дослідної роботи у школі було здійснено моніторинг знань учнів з предметів аерокосмічної спрямованості).

Укладені та поновлені угоди про співпрацю з Київським державним університетом імені Тараса Шевченка, Національним технічним університетом України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Житомирським військовим інститутом імені С.П.Корольова, Державним космічним агентством, Музеєм космонавтики імені С.П.Корольова міста Житомира, іншими науковими установами, з громадськістю, батьками учнів у напрямі реалізації завдань експерименту;

Педагогічний колектив школи І-ІІІ ступенів №36 імені С.П.Корольова міста Києва впродовж ІІІ (формувального) етапу працював над створенням освітньо-інформаційно-комунікаційного простору, спрямованого на формування національно-патріотичної самосвідомості засобами аерокосмічної освіти.

Педагогічним колективом розроблено нові курси за вибором( «Хімія Всесвіту»), розроблено методичні рекомендації щодо впровадження виховної моделі формування національно-патріотичної самосвідомості засобами аерокосмічної освіти та методичні посібники і методичні матеріали відповідно до апробованих навчальних предметів. Удосконалено методичне портфоліо «Формування самосвідомості засобами аерокосмічної освіти» та банку даних методичних матеріалів для підготовки та проведення заходів даного спрямування.

Освітньо-інформаційно-комунікаційний простір школи – це система, у якій на інформаційному рівні задіяні та зв’язані між собою всі учасники освітнього процесу: адміністрація закладу – вчителі – учні – батьки.

Школа працює в системі Інтернет, має електронну пошту, власний сайт, підключена до мережі Фейсбук, метою якої є швидке і одночасне інформування всіх учасників освітнього простору про освітні події, які відбуваються в навчальному закладі.

Оновлення змісту навчальних дисциплін (курсів за вибором) спрямоване на ефективний різнобічний розвиток школярів, формування в учнів планетарного мислення, наукового світосприйняття, світорозуміння, грунтовних всебічних основ аерокосмічних знань, практично орієнтованих умінь та навичок; розвиток творчої активності, професійної компетентності, морально-духовних, особистісних якостей, відповідальності за результат своєї роботи, що дозволять їм стати громадянами з активною життєвою позицією, здійснити правильний вибір майбутньої професії.

Формуванню національно-патріотичної самосвідомості засобами аерокосмічної освіти сприяло включення до всіх курсів за вибором базової космічної теми та теми профорієнтаційного змісту та використання матеріалів, які знайомили б учнів з різними «космічними» професіями; допрофесійне та професійне діагностування психологом ; заняття в «Школі юного космонавта» та авіамодельному гуртку; виконання наукових робіт в рамках МАН; додаткові індивідуальні заняття; позакласна робота, зміст якої полягав у організації круглих столів, соціально-економічних та профорієнтаційних ігор і змагань, зустрічей з цікавими людьми аерокосмічної галузі; консультаційна робота .

Ефективність навчально-виховної роботи закладу значною мірою залежить від злагодженої співпраці окремих методичних ланок: у школі діяло 6 методичних об’єднань, були організовані творчі динамічні групи, націлені на вивчення та впровадження основних питань експерименту.

У результаті роботи творчих динамічних груп учителів було:

- створено нормативну та науково-методичну базу;

- розроблено методичні рекомендації та посібники;

- створено банк профорієнтаційних матеріалів;

- підготовлено і проведено семінари та тренінги.

Основним завданням у забезпеченні умов для теоретичної, психологічної та методичної підтримки педагогів здійснювалося через різні форми навчання та методичні заходи:

психолого-педагогічний семінар «Акмеологія як складова підвищення якості освіти та забезпечення професійного успіху вчителя в умовах дослідно-експериментальної роботи»;

конкурс молодих вчителів «Надія року» та професійної майстерності «Педагогічний колаж»;

семінар-практикум «Професійна компетентність вчителя як передумова творчого розвитку особистості учня»;

науково-методичний семінар «Аерокосмічна освіта як системна форма навчання та виховання дітей і молоді»;

проведення психологічних тренінгів та тренінгів особистого зростання педагогів;

методичний проект «Через терни до зірок»;

створено банк методичних розробок «Калейдоскоп педагогічних ідей».

Проведено засідання науково-методичної ради: «Національна самосвідомість та самовизначення педагога як професійна якість»( січень 2017), «Управління процесом формування особистої культури вчителя засобами методичної служби» (березень,2017); засідання педагогічної ради «Взаємозв’язок духовної культури вчителя та учня в у сучасних умовах соціокультурного розвитку суспільства» ( травень , 2017), «Особиста культура педагога як фактор самовизначення педагога» (жовтень,2017), «Робота педагогічного колективу над формування творчої, активної, соціально-адаптованої особистості: реалії, проблеми, перспективи» (листопад 2018). Проведено Круглий стіл « Реалізація завдань програми ІІІ (формувального ) етапу дослідно-експериментальної роботи «Формування національно-патріотичної самосвідомості засобами аерокосмічної освіти » (травень, 2019).

Проведено низку виховних заходів :

науково-практичну конференцію Шкільної космічної агенції, присвячену 110-річчю з дня народження С.П.Корольова, на якій були присутні донька Сергія Павловича Корольова – Наталія Сергіївна Корольова та онук Сергій Корольов,(19 січня 2017р.);

урочисте відкриття Тижня науки за участю Героя України, Першого космонавта незалежної України Леоніда Каденюка (11 травня 2017 р.); ІХ Корольовські читання за участю науковців Національного авіаційного університету, ветеранів космодрому Байконур, Київської філії Центру аерокосмічної освіти молоді України ім.О.Макарова ( січень 2018р.); Х Корольовські читання «Сходження до подвигу» ( 17 січня 2019р. );

відкрите заняття «Школи юного космонавта» з креативного дизайн-мислення за участю експерта з інноваційного розвитку, дослідника, професора Стенфордського університету Світлани Хуткої, доктора медичних наук, лауреата Державної премії в галузі науки та техніки, члена-кореспондента Міжнародної Академії Астронавтики (Париж) Яценка Валентина Порфировича (28 лютого 2018р.);

конференція «Наш космічний птах», присвячена життєвому шляху Леоніда Каденюка ( 12 квітня 2018);

розширене засідання активу шкільного Музею історії розвитку космонавтики, присвяченого 30-річчю створення та випробування ракетно-космічного комплексу « Енергія» - «Буран»;

традиційні Дні школи, відзначення Всесвітнього дня авіації та космонавтики, посвята першокласників у юні космонавти.

Центром всієї роботи є шкільний Музей історії розвитку космонавтики, який отримав звання «Зразкового музею» (наказ МОН від 21 квітня 2017).
За час проведення формувального етапу дослідно-експериментальної роботи зріс рівень професійної майстерності педагогів. Учителі школи систематично залучалися до вебінарів, он-лайн семінарів, пов’язаних з темою дослідження. Особливо цікавою була WEB- конференція з Нідерландами (організація UNAVE) щодо ефективності застосування матеріалів програми “SPACE SCOOP”. Створено ряд власних методичних напрацювань з формування національно-патріотичної самосвідомості засобами аерокосмічної освіти у навчально-виховному процесі. У фаховому виданні «Рідна школа» учителями школи надруковано 7 статей, опубліковані 4 методичні розробки у видавництві «Шкільний світ» ( газета «Географія, краєзнавство, туризм») та створено 12 навчально-методичних посібників та методичних рекомендацій.

В ході експериментальної роботи в школі модернізовано учнівське самоврядування у формі Космічної агенції відповідно до Концепції. Створено банк даних про роботу учнівського самоврядування та молодіжних організацій в Україні та за кордоном, пов’язаних з аерокосмічною діяльністю.

За ініціативи Шкільної космічної агенції в школі постійно проводяться різноманітні акції, позакласні заходи, конкурси.

Результатом систематичної навчально-виховної роботи учні школи виявили високі та достатні показники за підсумками участі в науково-дослідницьких роботах, олімпіадах, турнірах, інтелектуальних та творчих конкурсах.

З 2017 по 2019 рік учні школи брали активну участь і є переможцями у Всеукраїнських конкурсах «Соняшник», «Кенгуру», «Грінвіч, «Орлятко».

Вихованці школи перемагають у мистецьких конкурсах районного та міського рівнів ( переможці фестивалю «Чисті роси» 2017 та 2019 у трьох номінаціях, ІІ премія фестивалю театральних колективів районного етапу 2017 рік, ІІ місце в міському фестивалі театральних колективів «Срібне джерело» 2019 рік, участь у Міжнародному фестивалі театральних колективів «Перевтілення» 2019 рік), І-ІІ місце в районному етапі та І місце в ХІ та ХІІІ міському конкурсі «Київ - моє місто, мені в ньому жити, мені його створювати» (2017, 2019), Всеукраїнських конкурсах – науковому «Мирний космос» та гуманітарному «Космічні фантазії» ( 6 лауреатів І та ІІ премії 2017-2019).

Учні школи постійно успішно виступають на різних спортивних змаганнях (І місце в районних та міських змаганнях із спортивного орієнтування, І-ІІ місце у Відкритому чемпіонаті Регбі-5, районних та міських змаганнях з волейболу серед дівчат - ІІІ місце).

За результатами формувального етапу дослідно-експериментальної роботи 24 травня 2019 року було проведено круглий стіл «Реалізація завдань

ІІІ формувального етапу дослідно-експериментальної роботи «Формування національно-патріотичної самосвідомості засобами аерокосмічної освіти».

На ІІІ (формувальному) етапі дослідно-експериментальної роботи було здійснено впровадження комплексу заходів і програм навчальної та виховної роботи, спрямованих на формування національно-патріотичної самосвідомості учнів засобами аерокосмічної освіти. Підвищенню ефективності даного процесу сприяв постійний, безперервний психологічний супровід всіх категорій учасників експерименту: учнів, їх батьків, педагогів та адміністрації школи.

Основні заходи, включені до загальної концепції психологічного супроводу сприяли формуванню національно-патріотичної самосвідомості учнів, а також забезпечували комфортні в психологічному плані умови діяльності для всіх учасників експерименту.

В межах психологічної підтримки учасників експерименту практичним психологом школи протягом 2017–2019 років було проведено 275 консультацій. З них 19 консультацій з батьками, 17 консультацій з педагогами та 239 консультацій з учнями. Індивідуальна психологічна діагностика відбувалась у робочому порядку за запитом. Запити на діагностику, які надходили від школярів, пов’язанібули з бажанням розвитку навичок емоційної регуляції, самопізнання, саморозуміння, саморозвитку, професійної орієнтації та знаходження власного місця у світі.

Консультації відбувались безпосередньо, а також дистанційно за допомогою онлайн-листування. Можливість вести переписку з психологом дозволило учасникам освітнього процесу максимально оперативно отримувати допомогу та підтримку.

Одним із завдань психологічного супроводу експерименту була психологічна просвіта, психопрофілактика та психокорекція. Заходи, проведені практичним психологом в межах реалізації даного завдання, були присвячені наступним тематичним напрямкам:

- формування позитивного образу власної країни у свідомості учнів;

- зниження рівня психоемоційної напруги учнів;

- розвиток в учнів навичок ефективної міжособистісної комунікації;

- зниження рівня психоемоційної напруги вчителів;

- психологічна просвіта батьків щодо динаміки перебігу дослідно-експериментальної роботи у школі.

Заходи проводились у груповому форматі та були покликані охопити максимально велику кількість учасників. Профілактичні та корекційні заняття проводились не лише психологічною службою школи, але й запрошеними фахівцями, зокрема викладачами Інституту людини Київського університету імені Бориса Грінченка, Міжнародного інституту інтелекту людини (Корея).

Одним із завдань психологічного супроводу експериментальної діяльності в школі було регулярне та безперервне психологічне діагностування. Психодіагностика охоплювала всіх учасників експериментальної роботи і реалізувалась у таких напрямках:

- визначенні специфіки ставлення учнів до власної країни та відстеженні динаміки змін цього ставлення;

- визначенні ставлення педагогів до участі в експерименті та відстеженні динаміки змін цього ставлення;

- визначенні ставлення батьків учнів до дослідно-експериментальної роботи, яка відбувається у школі та відстеженні динаміки змін цього ставлення;

- визначенні рівня знань школярів у аерокосмічній галузі.

Для дослідження було використано спеціально розроблені на попередньому етапі експерименту анкети та опитувальники.

Розподіл результатів дослідження ставлення батьків учнів до дослідно-експериментальної роботи у школі загалом відповідає кривій нормального розподілу. Тобто, більшість опитаних (53%) виявили нейтральне ставлення, різко позитивне ставлення висловили 27% . З іншого боку, результати опитування батьків майбутніх першокласників (2017 і 2018 роки) свідчать, реалізація у школі всеукраїнського експерименту сприймається переважною більшістю респондентів (64%), як позитивний фактор, що виокремлює школу з-поміж інших.

Ставлення учнів до власної країни визначалось за допомогою авторської анкети. Загальний конструкт національно-патріотичної самосвідомості, при цьому, було розділено на чотири окремих параметри, такі як: позитивне ставлення до власної держави, гордість від усвідомлення себе українцем, гордість за досягнення видатних українців, готовність самореалізовуватись в Україні. У дослідженні взяли участь учні дев’ятих та одинадцятих класів. Більшість опитаних демонструють середні та високі показники національно-патріотичної самосвідомості. Безумовно позитивно ставляться до своєї країни 59% і 67% дев’ятикласників та 48% одинадцятикласників. Водночас, 53% учнів 11 класів та 82% і 88% учнів 9-х класів висловили своє прагнення жити в Україні на розпочинати свою професійну діяльність саме тут. Це говорить не лише про когнітивне прийняття власної держави та її позитивне сприймання, але й про діяльнісне прагнення розвивати свою державу та реалізовувати в ній власний потенціал.

Результати лонгітюдного дослідження, яке проводилось на одній вибірці протягом 2015, 2017 то 2019 років демонструють динаміку зміни рівня національно-патріотичної самосвідомості учнів протягом цього часу . Загалом, позитивний приріст спостерігається за всіма параметрами, що досліджувались: 1) позитивне ставлення до власної країни; 2) гордість від усвідомлення себе українцем; 3) гордість за досягнення видатних українців; 4) освіченість щодо досягнень українців в аерокосмічній галузі. Очевидно, що найбільш помітною є динаміка освіченості учнів в аерокосмічній галузі. Це є свідченням результативності та ефективності педагогічного впливу.

Також у 2019 році було проведене комплексне різнопланове дослідження учнів 6-х класів.

Опитування вчителів, задіяних у реалізації дослідно-експериментальної роботи, свідчать про їх загалом позитивне ставлення до експерименту (67% опитаних).

Узагальнюючи наведені вище дані, можемо виокремити чотири основних напрямки, за якими здійснювався психологічний супровід ІІІ (формувального) етапу дослідно-експериментальної роботи у школі:

- психологічна діагностика;

- психологічна просвіта та профілактика;

- психологічне консультування;

- методологічне забезпечення.

З метою вивчення досвіду експериментальних закладів загальної середньої освіти, виконання заходів з організації, впровадження та вдосконалення дослідно-експериментальної роботи, розповсюдження власного педагогічного досвіду учні та педагоги брали участь у:

ХХVІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції учнівської молоді «Гагарінські читання» Національного аерокосмічного університету імені М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» ( березень2017);

роботі тематичних панелей Міжнародного молодіжного форуму «Space and future» (3-5 жовтня 2017);

засіданні Круглого столу та Академічних читаннях НТУУ «КПІ імені І.Сікорського», присвячених життю і діяльності князя О.С.Кудашева, який зробив вагомий внесок у розвиток літакобудування в Київській губернії на рубежі ХІХ-ХХ століття( 7 листопада 2017);

науково-практичній конференції «До 20-ї річниці польоту першого українського астронавта на початку повномасштабного учнівського експерименту з «космічними» рослинами на Землі» на базі Національного еколого-натуралістичного центру;

участь у прямому «зв’язку з космосом» астронавтом Ренді Брезніком в Американському домі (листопад 2017);

участь у Всеукраїнському науково-методичному семінарі «Особливості сучасного українського патріотичного виховання дітей та учнівської молоді» (17березня 2017);

участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції школи І ступеня-гімназії «Потенціал»( 24 березня 2017, 2018);

відкрите заняття «Школи юного космонавта» з креативного дизайн-мислення за підтримки Київської філії Національного центру аерокосмічної освіти молоді України імені О.Макарова. Це перший в Україні досвід знайомства з принципами креативного дизайн-мислення в контексті аерокосмічної тематики для школярів за участю Світлани Хуткої, Ph.D., експерта з інноваційного розвитку; засновника U.World Foundation,  запрошеного дослідника і професора Стенфордського університету (2014-2017) 28 лютого 2018 );

зустрічі з американським астронавтом Ренді Брезніком у залі Вченої ради НТУУ «КПІ ім.І.Сікорського» (15 березня 2018);

участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції навчально-виховному комплексі «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №3-ліцей» м.Обухова (21 березня 2018);

участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції в Спеціалізованій школі-інтернат з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів «Дитяча інженерна академія» (22 вересня 2018);

військово-тренувальні заняття юнаків 10-11 класів на базі Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова (26 жовтня 2018);

педагогічна рада «Робота педагогічного колективу над формуванням творчої, активної, соціально-адаптованої особистості: реалії, проблеми, перспективи»( 1 листопада 2018);

Всеукраїнському гуманітарному конкурсі Українського молодіжного аерокосмічного об’єднання «Сузір’я» «Космічні фантазії» та науковому конкурсі «Мирний космос» (березень, жовтень 2017,2018, 2019 );

Круглий стіл «Вмійте мріяти»( 17 січня 2019);

участь у загальнодержавному тижні пам’яті першого космонавта Незалежної України Леоніда Каденюка ( лютий 2019);

круглих столах ветеранів – ракетників та молоді (2017-2019) на базі Державного Політехнічного музею;

в рамках роботи «Школи юного космонавта» протягом 2019 року спільно з головою ГО UkraineIS Сергієм Вакаріним проведено низку заходів на теми «Космос», «Космос та ІТ», «Космос та мистецтво». Учні школи в рамках проектів Сергія Вакаріна отримали перші місця на всеукраїнських конкурсах «Зоряні мости» (Київ), «Пізнай Україну» (Одеса), взяли участь у телемості Україна-Каліфорнія з всесвітньо відомим інженером - винахідником мобільного телефону Мартіном Купером, у відкритті оновленої обсерваторії у КПДЮ та Книжковому Арсеналі. Заходи були висвітлені в українських та міжнародних ЗМІ. Назву школи було включено до списку організацій та осіб, який буде надіслано на Марс у рамках запуску марсоходу агентством NASA, що відбудеться у 2020 році .

Таким чином, основна діяльність в межах ІІІ етапу дослідно-експериментальної діяльності відбувалась за методологічним, навчальним, виховним та науково-практичним напрямами і виконана в повному обсязі.

На останньому ІV етапі дослідно-експериментальної роботи колективу

(узагальнюючому) було здійснено контрольне діагностування рівня сформованості національно-патріотичної самосвідомості учнів у системі навчально-виховної роботи загальноосвітнього навчального закладу згідно з визначеними критеріями та показниками. Реалізація експериментальної програми передбачала постійний моніторинг психоемоційного стану осіб, занурених у цей процес. Для забезпечення такого моніторингу нами було підготовано опитувальники для вчителів та батьків, спрямовані на визначення відкритості новому досвіду взагалі та ставлення до експерименту зокрема, а також фінальні анкети для визначення суб’єктивного задоволення результатами експерименту. Крім того, було розроблено низку анкет та опитувальників для школярів. Основною їх метою стало визначення рівня національно-патріотичної самосвідомості учнів, їх освіченості в аерокосмічній галузі, а також ставлення до експерименту на різних його етапах. Психологічна діагностика серед учнів проводилась методами поперечних та поздовжних зрізів. Тобто порівнювались результати певних конкретних школярів протягом всіх років реалізації експерименту (напр., учні, які у 2015 році навчались у сьомому класі, у 2017 – у дев’ятому, а у 2019 – в одинадцятому), а також різних осіб одного віку (напр., результати учнів, які навчались у восьмих класах в 2015, 2017 та 2019 роках). Це дало змогу сформувати узагальнене бачення досліджуваного явища в його динаміці та всьому багатоманітті проявів. Результати психологічної діагностики використовувались для уточнення та корекції загальної методології дослідно-експериментальної, а також для моніторингу рівня психоемоційного благополуччя учасників експерименту. Було проведено низку просвітницьких заходів, метою яких стало поширення інформації щодо суті, завдань та практичного значення експериментальної роботи у школі. Крім того психологічна просвіта та психокорекція під час супроводу експериментальної роботи передбачав психологічну едукацію щодо технік збереження та відновлення психоемоційного благополуччя. Тут, як і у випадку з психодіагностикою, цільова аудиторія включала три основних групи: до першої увійшли учні школи, до другої – їх батьки, до третьої – педагоги.

1) психологічна просвіта та профілактика серед вчителів:

- просвітницькі заходи, присвячені обговоренню специфіки експериментальної роботи у школі;

- заняття з елементами тренінгу, присвячені розвитку емоційного інтелекту та опануванню технік психологічного відновлення;

- заняття з елементами тренінгу, присвячені формуванню навичок асертивного спілкування;

- заняття з елементами тренінгу, присвячені розвитку навичок турботи про власне психічне здоров’я;

2) психологічна просвіта та профілактика серед батьків:

- просвітницькі заходи, присвячені поясненню специфіки експериментальної роботи у школі;

- психоедукаційні зустрічі, присвячені обговоренню способів психологічної та емоційної підтримки дітей, як протидії психоемоційному виснаженню;

3) психологічна просвіта та профілактика серед учнів:

- просвітницькі заходи, присвячені поясненню специфіки експериментальної роботи у школі;

- заняття з елементами тренінгу, присвячені розвитку стресостійкості та резилієнтності;

- заняття з елементами тренінгу, присвячені формуванню навичок асертивного спілкування;

- реалізація програми психологічного гуртка «Пізнай самого себе», орієнтованого на допомогу учням у самопізнанні та віднайденні власної неповторної ідентичності.

Психологічне консультування охоплювало учнів школи, їх батьків та вчителів. Втім, основна робота тут здійснювалась, все ж таки, з учнівською аудиторією. Так 74% психологічних консультацій за весь період реалізації експерименту було проведено з учнями; 15% консультацій – з батьками та 11% консультацій з вчителями. Задачею психoлoга при цьoму стала емoційна підтримка та фасилітація учнів, елімінація інтенсивнoсті неврoтичних прoявів, рoзвитoк навичoк міжoсoбистіснoї взаємoдії та пoшук oсoбистісних ресурсів. Загалoм, консультативний напрям психологічного супроводу експериментальної роботи у школі виявився найбільш інтенсивним та затребуваним. Крім іншого, в межах консультаційних зустрічей відбувалась індивідуальна робота, що доповнювала два попередніх напрями психологічного супроводу. Консультативний напрям інтегрував переважну більшість завдань діяльності психологічної служби в період реалізації експериментальної роботи у школі.
Останнім напрямом психологічного супроводу експерименту стало його методологічне забезпечення.

Основними критеріями для вибору методів і методик роботи психологічної служби в межах експерименту стала їх надійність, наукова обґрунтованість та загальна раціональність застосування. Ці принципи стосувались відбору інструментарію різних категорій та спрямованостей: від методик психологічної діагностики до методів психокорекційної та тренінгової роботи. Психологічна діагностика, як було зазначено вище, здійснювалась з використанням надійних та валідних інструментів, а також із застосуванням авторських анкет та опитувальників, розроблених відповідно до загальних психометричних норм і стандартів. В якості методів активного психологічного впливу обирались, головним чином, методики, рекомендовані МОН для роботи з дітьми та підлітками.

Моніторинг відповідності дослідно-експериментальної роботи загальним морально-етичним нормам і правилам передбачав постійний безперервну участь психолога у розробці загальної концепції експериментальної роботи у школі та контроль за тим, наскільки така робота є екологічною для всіх її учасників. Експериментальна діяльність не мала суперечити цінностям та життєвим принципам та залучених осіб та порушувати їх психологічне і емоційне благополуччя.

За результатами проведеної роботи можна сформулювати наступні висновки:

розроблена загальна концепція формуючого впливу та створення конкретних засобів діагностики його ефективності;

створено та доповнено методичний інструментарій, призначений для психологічної діагностики, а також розробці та підборі методик активного психологічного впливу;

з допомогою авторських методик було проведено низку досліджень та отримано масив емпіричних даних, які дозволили визначити, наскільки комфортною є експериментальна робота для людей, залучених до неї, а також встановити її загальну ефективність;

з урахуванням отриманої інформації, в межах розробки загальної концепції експериментальної діяльності, було створено теоретичну модель явища що формується і визначено способи реалізації формуючих впливів.

Узагальнені результати діагностики свідчать про ефективність проведеної дослідно-експериментальної роботи в школі.

Результати лонгітюдного дослідження, яке проводилось на одній вибірці протягом 2015, 2017, 2019 та 2020 років демонструють динаміку зміни рівня національно-патріотичної самосвідомості учнів протягом цього часу. Загалом, позитивний приріст спостерігається за всіма параметрами, що досліджувались: 1) позитивне ставлення до власної країни; 2) гордість від усвідомлення себе українцем; 3) гордість за досягнення видатних українців; 4) освіченість щодо досягнень українців в аерокосмічній галузі. Очевидно, що найбільш помітною є динаміка освіченості учнів в аерокосмічній галузі (від 28% до 83%). Це може бути свідченням результативності та ефективності педагогічного впливу. На підтвердження цього також можуть слугувати показники суттєвої позитивної динаміки за параметром «гордість за досягнення видатних українців» (від 38% до 66%).

Опитування вчителів, задіяних у реалізації дослідно-експериментальної роботи, свідчать про їх загалом позитивне ставлення до експерименту (67% опитаних).

Таким чином, проведені психодіагностичні та дослідницькі заходи дозволили визначити динаміку формування національно-патріотичної самосвідомості учнів засобами аерокосмічної освіти та констатувати, що дослідно-експериментальна робота, яка відбувалась у школі виявилась ефективною та доцільною. Підтвердженням цьому можуть бути показники лонгітюдних досліджень, які свідчать про позитивний приріст за всіма показниками, що формують загальний конструкт національно-патріотичної самосвідомості.

Впродовж всього періоду учителі школи презентували свою роботу та результати дослідно-експериментальної роботи на всеукраїнських конференціях, семінарах, виставках , у системі методичної роботи міста, регіонів ( школа №8 м.Житомира, гімназія №2 та Багатопрофільний ліцей м.Чернівці, Озірянська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Звенигородського району Черкаської області);

підготували науково-методичний посібник з досвіду роботи «Формування національно-патріотичної самосвідомості учнів засобами аерокосмічної освіти в умовах загальноосвітнього навчального закладу»;

проведено круглий стіл «Формування національно-патріотичної самосвідомості учнів засобами аерокосмічної освіти в умовах загальноосвітнього навчального закладу» за участю представників провідних технічних вишів столиці, директора Українського молодіжного аерокосмічного об’єднання « Сузір’я»(22 травня 2019р.);

взяли участь у Всеукраїнському науковому конкурсі наукових робіт учнівської та студентської молоді «Мирний космос» (3-5 жовтня 2019,м.Чернівці);

взяли участь у Всеукраїнському науково-практичному семінарі «Формування інформаційної культури суб’єктів освітнього процесу в умовах мережецентричного середовища «Музейна планета» у закладах загальної середньої освіти», на базі Криворізького природничо-наукового ліцею Дніпропетровської області (17 жовтня 2019 р.);

за підсумками дослідно-експериментальної роботи проведено Всеукраїнську науково-практичну конференцію «Аерокосмічна освіта: виклики та перспективи» (21-22 лютого 2020).

Результати проведеного дослідження дають змогу стверджувати, що у школі I-III ступенів №36 імені С.П.Корольова міста Києва сформовано освітній простір, спрямований на формування національно-патріотичної самосвідомості дітей та учнівської молоді засобами аерокосмічної освіти,, визначено пріоритетні напрями виховної роботи, що закладають передумови становлення громадянина з активною життєвою позицією, який сповідує принципи добротворення, людяності, гідності, честі, відповідальності.

Успішне запровадження структурно-функціональної моделі забезпечило створення ефективної виховної системи національно-патріотичного виховання учнів, збагатило освітній процес формами на методами навчально-виховної роботи на засадах запровадження сучасних інноваційних педагогічних методик.

Науковий керівник К.Таранік-Ткачук

Директор С.Фещенко

Координатор Г.  Самойленко