ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства освіти і науки

___________ № ______

Звіт

про завершення ІІІ (формувального) етапу

дослідно-експериментальної роботи за темою

«Формування національно-патріотичної самосвідомості учнів засобами аерокосмічної освіти загальноосвітнього навчального закладу»

на базі школи І-ІІІ ступенів № 36 імені С. П. Корольова міста Києва

за січень 2017 р. – червень 2019 р.

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 6.03.2015 № 264 «Про проведення дослідно-експериментальної роботи на базі школи І-ІІІ ступенів № 36 імені С. П. Корольова міста Києва» у вищезазначеному навчальному закладі здійснюється дослідно-експериментальна робота за темою «Формування національно-патріотичної самосвідомості учнів засобами аерокосмічної освіти в умовах загальноосвітнього навчального закладу».

Відповідно до Програми дослідно-експериментальної роботи на 2015-2020 роки основними завданнями ІІІ (формувального ) етапу експерименту визначено:

організація та корекція інформаційно-комунікаційного простору школи для формування національно-патріотичної самосвідомості;

проведення комплексного дослідження ефективності реалізації структурно-функціональної моделі виховної роботи по формуванню національно-патріотичної самосвідомості засобами аерокосмічної освіти;

практична апробація, корекція комплексу методів роботи із учнями та їхніми батьками щодо виховної моделі формування національно-патріотичної самосвідомості засобами аерокосмічної освіти;

визначення рівня сформованості національно- патріотичної самосвідомості учнів загальноосвітнього закладу освіти на початку та в кінці формувального етапу експерименту;

експериментальне дослідження організаційно-педагогічних умов підвищення ефективності щодо формуванню національно-патріотичної самосвідомості учнів засобами аерокосмічної освіти в загальноосвітньому навчальному закладі;

апробація та корекція програм курсів за вибором та програм гуртків: «Всесвіт»-1-4 класи, «Технічна творчість»- 5 класи, «Підготовка юних космонавтів»- 5 класи, «Фізика в космосі» - 7 класи, «Космічна одіссея» - 7 клас, «Обери свою планету» - 8 клас, «Від України козацької до України космічної»- 8 клас, «Філософія космосу»- 9 клас, «Космогонічні міфи світу»- 10 клас, «Аерокосмічна фантастика»- 10 клас, «Людина – частина Всесвіту»- 10 клас, «Основи космонавтики»- 8-11 класи, «Земля у рівновазі»- 10 клас, «Екосистемологія» -11 клас, гртка «Юний киянин»- 5-6 класи, гуртка «Віртуальний музей космонавтики», розроблених у відповідності до Концепції формування національно-патріотичної самосвідомості засобами аерокосмічної освіти (на ІІІ етапі науково-дослідної роботи у школі було здійснено моніторинг знань учнів з предметів аерокосмічної спрямованості, отримані дані будуть співставленні з відповідними даними, отриманими на узагальнюючому етапі для виявлення динаміки приросту знань учнів);

модернізація учнівського самоврядування – Шкільної космічної агенції, згідно Концепції;

популяризація досвіду педагогів школи з упровадження інноваційної моделі формування національно-патріотичної самосвідомості засобами аерокосмічної освіти;

практичне відпрацювання системи взаємодії з Київським державним університетом імені Тараса Шевченка, Національним технічним університетом України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Житомирським військовим інститутом імені С.П.Корольова, Державним космічним агентством, Музеєм космонавтики імені С.П.Корольова міста Житомира, іншими науковими установами, з громадськістю, батьками учнів у напрямі реалізації завдань експерименту;

накопичення набутого досвіду з питань створення та використання єдиного освітньо – інформаційно - комунікаційного простору для формування національно-патріотичної самосвідомості засобами аерокосмічної освіти, надання адресної методичної допомоги педагогам з даного питання.

Педагогічний колектив школи І-ІІІ ступенів №36 імені С.П.Корольова міста Києва протягом ІІІ (формувального) етапу працював над створенням освітньо-інформаційно-комунікаційного простору, спрямованого на формування національно-патріотичної самосвідомості засобами аерокосмічної освіти,

педагогічним колективом розроблено нові курси за вибором( «Хімія Всесвіту»), розроблено методичні рекомендації щодо впровадження виховної моделі формування національно-патріотичної самосвідомості засобами аерокосмічної освіти та методичні посібники і методичні матеріали відповідно до апробованих навчальних предметів. Ведеться робота по удосконаленню методичного портфоліо «Формування самосвідомості засобами аерокосмічної освіти» та банку даних методичних матеріалів для підготовки та проведення заходів даного спрямування.

Освітньо-інформаційно-комунікаційний простір школи – це система, у якій на інформаційному рівні задіяні та зв’язані між собою всі учасники освітнього процесу: адміністрація закладу – вчителі – учні – батьки.

Школа працює в системі Інтернет, має електронну пошту, власний сайт, підключена до мережі Фейсбук, метою якої є швидке і одночасне інформування всіх учасників освітнього простору про освітні події, які відбуваються в навчальному закладі.

Оновлення змісту навчальних дисциплін ( курсів за вибором) спрямоване на ефективний різнобічний розвиток школярів, формування в учнів планетарного мислення, наукового світосприйняття, світорозуміння, грунтовних всебічних основ аерокосмічних знань, практично орієнтованих умінь та навичок; розвиток творчої активності, професійної компетентності, морально-духовних, особистісних якостей, відповідальності за результат своєї роботи, що дозволять їм стати громадянами з активною життєвою позицією, здійснити правильний вибір майбутньої професії.

Формуванню національно-патріотичної самосвідомості засобами аерокосмічної освіти сприяло включення до всіх курсів за вибором базової космічної теми та теми профорієнтаційного змісту та використання матеріалів, які знайомили б учнів з різними «космічними» професіями; допрофесійне та професійне діагностування психологом ; заняття в «Школі юного космонавта» та авіамодельному гуртку; виконання наукових робіт в рамках МАН; додаткові індивідуальні заняття; позакласна робота, зміст якої полягав у організації круглих столів, соціально-економічних та профорієнтаційних ігор і змагань, зустрічей з цікавими людьми аерокосмічної галузі; консультаційна робота .

Ефективність навчально-виховної роботи закладу значною мірою залежить від злагодженої співпраці окремих методичних ланок: у школі діяло 6 методичних об’єднань, були організовані творчі динамічні групи, націлені на вивчення та впровадження основних питань експерименту.

У результаті роботи творчих динамічних груп учителів було:

- створено нормативну та науково-методичну базу;

- розроблено методичні рекомендації та посібники;

- створено банк профорієнтаційних матеріалів;

- підготовлено і проведено семінари та тренінги.

Основним завданням у забезпеченні умов для теоретичної, психологічної та методичної підтримки педагогів здійснювалося через різні форми навчання та методичні заходи:

роботу психолого-педагогічного семінару «Акмеологія як складова підвищення якості освіти та забезпечення професійного успіху вчителя в умовах дослідно-експериментальної роботи»;

проведення конкурсу молодих вчителів «Надія року» та професійної майстерності «Педагогічний колаж»;

роботу семінару-практикуму «Професійна компетентність вчителя як передумова творчого розвитку особистості учня»;

науково-методичний семінар «Аерокосмічна освіта як системна форма навчання та виховання дітей і молоді»;

проведення психологічних тренінгів та тренінгів особистого зростання педагогів;

методичний проект «Через терни до зірок»;

створено банк методичних розробок «Калейдоскоп педагогічних ідей».

Проведено засідання науково-методичної ради: «Національна самосвідомість та самовизначення педагога як професійна якість»( січень 2017),

«Управління процесом формування особистої культури вчителя засобами методичної служби» (березень,2017); засідання педагогічної ради «Взаємозв’язок духовної культури вчителя та учня в у сучасних умовах соціокультурного розвитку суспільства» ( травень , 2017), «Особиста культура педагога як фактор самовизначення педагога» (жовтень,2017), «Робота педагогічного колективу над формування творчої, активної, соціально-адаптованої особистості: реалії, проблеми, перспективи» (листопад 2018). Проведено Круглий стіл « Реалізація завдань програми ІІІ (формувального ) етапу дослідно-експериментальної роботи «Формування національно-патріотичної самосвідомості засобами аерокосмічної освіти » (травень, 2019).

Проведено низку виховних заходів :

науково-практичну конференцію Шкільної космічної агенції, присвячену 110-річчю з дня народження С.П.Корольова, на якій були присутні донька – Наталія Сергіївна Корольова та онук Сергій Корольов,(19 січня 2017);

урочисте відкриття Тижня науки за участю Героя України, Першого космонавта незалежної України Леоніда Каденюка (11 травня 2017 року);

ІХ Корольовські читання за участю науковців Національного авіаційного університету,ветеранів космодрому Байконур, Київської філії Центру аерокосмічної освіти молоді України ім.О.Макарова( січень 2018);

Х Корольовські читання «Сходження до подвигу» ( 17 січня 2019 року);

відкрите заняття «Школи юного космонавта» з креативного дизайн-мислення за участю експерта з інноваційного розвитку, дослідника, професора Стенфордського університету Світлани Хуткої, доктора медичних наук, лауреата Державної премії в галузі науки та техніки, члена-кореспондента Міжнародної Академії Астронавтики (Париж) Яценка Валентина Порфировича;

конференція «Наш космічний птах», присвячена життєвому шляху Леоніда Каденюка ( 12 квітня 2018);

розширене засідання активу шкільного Музею історії розвитку космонавтики, присвяченого 30-річчю створення та випробування ракетно-космічного комплексу « Енергія» - «Буран»;

традиційні Дні школи, відзначення Всесвітнього дня авіації та космонавтики,посвята першокласників у юні космонавти.

Центром всієї роботи є шкільний Музей історії розвитку космонавтики, який отримав звання «Зразкового музею» (наказ МОН від 21 квітня 2017 року ).
За час проведення формувального етапу дослідно-експериментальної роботи зріс рівень професійної майстерності. Учителі школи систематично залучалися до вебінарів, он-лайн семінарів, пов’язаних з темою дослідження. Особливо цікавою була WEB- конференція з Нідерландами (організація UNAVE) щодо ефективності застосування матеріалів програми “SPACE SCOOP”. Створено ряд власних методичних напрацювань з формування національно-патріотичної самосвідомості засобами аерокосмічної освіти у навчально-виховному процесі. У фаховому виданні «Рідна школа» учителями школи надруковано 7 статей, опубліковані 4 методичні розробки у видавництві «Шкільний світ» ( газета «Географія, краєзнавство, туризм») та створено 12 навчально-методичних посібників та методичних рекомендацій.

В ході експериментальної роботи в школі модернізовано учнівське самоврядування у формі Космічної агенції. Створено банк даних про роботу учнівського самоврядування та молодіжних організацій в Україні та за кордоном, пов’язаних з аерокосмічною діяльністю.

Проведено ряд психологічних тренінгів для учнівського активу. Розроблено методичні рекомендації щодо організації роботи з учнівським активом.

За ініціативи Шкільної космічної агенції в школі постійно проводяться різноманітні акції, позакласні заходи, конкурси.

Результатом систематичної навчально-виховної роботи учні школи виявили високі та достатні показники за підсумками участі в науково-дослідницьких роботах, олімпіадах, турнірах, інтелектуальних та творчих конкурсах.

З 2017 по 2019 рік учні школи брали активну участь і є переможцями у Всеукраїнських конкурсах «Соняшник», «Кенгуру», «Грінвіч, «Орлятко».

Вихованці школи перемагають у мистецьких конкурсах районного та міського рівнів ( переможці фестивалю «Чисті роси» 2017 та 2019 у трьох номінаціях, ІІ премія фестивалю театральних колективів районного етапу 2017 рік, ІІ місце в міському фестивалі театральних колективів «Срібне джерело» 2019 рік, участь у Міжнародному фестивалі театральних колективів «Перевтілення» 2019 рік), І-ІІ місце в районному етапі та І місце в ХІ та ХІІІ міському конкурсі «Київ - моє місто, мені в ньому жити, мені його створювати» (2017, 2019), Всеукраїнських конкурсах – науковому «Мирний космос» та гуманітарному «Космічні фантазії» ( 6 лауреатів І та ІІ премії 2017-2019)

Учні школи постійно успішно виступають на різних спортивних змаганнях ( І місце в районних та міських змаганнях із спортивного орієнтування, І-ІІ місце у Відкритому чемпіонаті Регбі-5, районних та міських змаганнях з волейболу серед дівчат - ІІІ місце).

За результатами формувального етапу дослідно-експериментальної роботи 24 травня 2019 року було проведено круглий стіл «Реалізація завдань

ІІІ формувального етапу дослідно-експериментальної роботи «Формування національно-патріотичної самосвідомості засобами аерокосмічної освіти».

На ІІІ (формувальному) етапі дослідно-експериментальної роботи будо здійснено впровадження комплексу заходів і програм навчальної та виховної роботи, спрямованих на формування національно-патріотичної самосвідомості учнів засобами аерокосмічної освіти. Підвищенню ефективності даного процесу сприяв постійний, безперервний психологічний супровід всіх категорій учасників експерименту: учнів, їх батьків, педагогів та адміністрації школи.

Основні заходи, включені до загальної концепції психологічного супроводу мали на меті сприяння формуванню національно-патріотичної самосвідомості учнів, а також забезпечення комфортних в психологічному плані умов діяльності для всіх учасників експерименту.

Досягнення мети стало можлива завдяки реалізації таких завдань:

1) надання безперервної психологічної підтримки учасникам експерименту у форматі психологічного консультування;

2) проведення просвітницьких, психокорекційних та розвиваючих заходів тренінгового плану, спрямованих на формування позитивного образу власної держави у свідомості школярів;

3) проведення психологічної діагностики (зрізової та лонгітюдної) для визначення динаміки зміни ставлення учнів до власної держави, а також для виявлення особливостей ставлення до дослідно-експериментальної роботи батьків учнів та педагогів школи;

4) організація методологічного забезпечення експерементальної роботи; формулювання та дотримання основних принципів діяльності, які відповідають параметрам психологічної екологічності та покликані підтримувати і зміцнювати психоемоційне благополуччя учасників експерименту.

Зупинимось більш детально на кожному завданні. В межах психологічної підтримки учасників експерименту практичним психологом школи протягом 2017–2019 років було проведено 275 консультацій. З них 19 консультацій з батьками, 17 консультацій з педагогами та 239 консультацій з учнями. Індивідуальна психологічна діагностика відбувалась у робочому порядку за запитом самих учнів, їх батьків, або вчителів. У випадку звернення батьків і вчителів об’єктом діагностики частіше за все була підвищена нервово-психічна напруженість учнів, їх мотиваційна сфера а також окремі особистісні прояви (напр.: агресивність, тривожність, самооцінка та ін.). Своєю чергою, запити на діагностику, які надходили від школярів, пов’язані з бажанням розвитку навичок емоційної регуляції, самопізнання, саморозуміння, саморозвитку, професійної орієнтації та знаходження власного місця у світі.

Крім того, батьки учнів звертались до психолога з метою отримати додаткову інформацію про вікові особливості та специфіку поведінки їх дітей, розробити конструктивну стратегію взаємодії з ними, вирішити актуальні конфліктні ситуації.

Традиційними причинами звернення вчителів стала психоемоційна напруга та окремі ознаки емоційного виснаження. Крім того від вчителів (частіше за все класних керівників) надходили звернення до психолога, пов’язані зі зниженою академічною мотивацією окремих учнів, їх дезадаптованістю у колективі, порушеннями поведінки, пригніченим настроєм та зниженим загальним емоційним фоном. Разом з психологом вони розробляли плани корекційно-виховної роботи, спрямованої на усунення актуального порушення та впроваджували його у практику.

Причини звернення учнів до психолога були наступними: емоційна напруга, стрес, відчуття беззмістовності життя та депресивний настрій; проблеми у взаєминах з однокласниками; конфлікти з батьками; небажання вчитись і труднощі з засвоєнням матеріалу; конкретні окремі страхи та тривоги; прагнення до саморозуміння та самоаналізу; бажання привернути до себе увагу та бути почутим; зацікавленість у професійній орієнтації та виробленні життєвої стратегії, тощо. Очевидно, що частина цих запитів є типовими для дітей та підлітків і не є пов’язаними з дослідно-експериментальною діяльністю у школі. Водночас деякі запити (зокрема емоційна напруга і стрес) можуть бути безпосередньо пов’язані з необхідністю адаптуватись до трансформаційних умов навколишнього середовища. Тому особливо важливим є безперервний психологічний супровід учнів.

Консультації відбувались безпосередньо у кабінеті психолога, а також дистанційно за допомогою онлайн-листування. Можливість вести переписку з психологом дозволяє учасникам освітнього процесу максимально оперативно отримувати допомогу та підтримку.

Наступне завдання психологічного супроводу експерименту – це психологічна просвіта, психопрофілактика та психокорекція. Заходи, проведені практичним психологом в межах реалізації даного завдання, були присвячені наступним тематичним напрямкам:

- формування позитивного образу власної країни у свідомості учнів;

- зниження рівня психоемоційної напруги учнів;

- розвиток в учнів навичок ефективної міжособистісної комунікації;

- зниження рівня психоемоційної напруги вчителів;

- психологічна просвіта батьків щодо динаміки перебігу дослідно-експериментальної роботи у школі.

Заходи проводились у груповому форматі та були покликані охопити максимально велику кількість учасників. Переважна більшість з цих занять була запланована ще на другому етапі дослідно-експериментальної діяльності та виконувалась відповідно до плану. Проте деякі з них (зокрема заняття з елементами тренінгу для вчителів), не будучи попередньо запланованими, проводились за запитом та у зв’язку з практичною необхідністю. Профілактичні та корекційні заняття проводились не лише психологічною службою школи, але й запрошеними фахівцями, зокрема викладачами Інституту людини Київського університету імені Бориса Грінченка, Міжнародного інституту інтелекту людини (Корея).

Ще одне завдання психологічного супроводу експериментальної діяльності в школі полягало у регулярній та безперервній психологічній діагностиці. Психодіагностика охоплювала всіх учасників експериментальної роботи і реалізувалась у таких напрямках:

- визначенні специфіки ставлення учнів до власної країни та відстеженні динаміки змін цього ставлення;

- визначенні ставлення педагогів до участі в експерименті та відстеженні динаміки змін цього ставлення;

- визначенні ставлення батьків учнів до дослідно-експериментальної роботи, яка відбувається у школі та відстеженні динаміки змін цього ставлення;

- визначенні рівня знань школярів у аерокосмічній галузі.

Для дослідження було використано спеціально розроблені на попередньому етапі експерименту анкети та опитувальники.

Розподіл результатів дослідження ставлення батьків учнів до дослідно-експериментальної роботи у школі загалом відповідає кривій нормального розподілу. Тобто, більшість опитаних (53%) виявили нейтральне ставлення, в той час, як різко позитивне та не помірковано негативне ставлення висловили 27% і 20% опитаних відповідно. З іншого боку, результати опитування батьків майбутніх першокласників (2017 і 2018 роки) свідчать, реалізація у школі всеукраїнського експерименту сприймається переважною більшістю респондентів (64%), як позитивний фактор, що виокремлює школу з-поміж інших.

Ставлення учнів до власної країни визначалось за допомогою авторської анкети. Загальний конструкт національно-патріотичної самосвідомості, при цьому, було розділено на чотири окремих параметри, такі як: позитивне ставлення до власної держави, гордість від усвідомлення себе українцем, гордість за досягнення видатних українців, готовність самореалізовуватись в Україні. У дослідженні взяли участь учні дев’ятих та одинадцятих класів. Результати дослідження представлені на Рисунку 1.

Рис. 1. Результати дослідження національно-патріотичної самосвідомості учнів 9-х та 11-х класів

Як видно з рисунку, більше опитаних демонструють середні та високі показники національно-патріотичної самосвідомості. Безумовно позитивно ставляться до своєї країни 59% і 67% дев’ятикласників та 48% одинадцятикласників. Водночас, 53% учнів 11 класів та 82% і 88% учнів 9-х класів висловили своє прагнення жити в Україні на розпочинати свою професійну діяльність саме тут. Це говорить не лише про когнітивне прийняття власної держави та її позитивне сприймання, але й про діяльнісне прагнення розвивати свою державу та реалізовувати в ній власний потенціал.

Результати лонгітюдного дослідження, яке проводилось на одній вибірці протягом 2015, 2017 то 2019 років демонструють динаміку зміни рівня національно-патріотичної самосвідомості учнів протягом цього часу (див. рис. 2). Загалом, позитивний приріст спостерігається за всіма параметрами, що досліджувались: 1) позитивне ставлення до власної країни; 2) гордість від усвідомлення себе українцем; 3) гордість за досягнення видатних українців; 4) освіченість щодо досягнень українців в аерокосмічній галузі. Очевидно, що найбільш помітною є динаміка освіченості учнів в аерокосмічній галузі. Це може бути свідченням результативності та ефективності педагогічного впливу. На підтвердження цього також можуть слугувати показники суттєвої позитивної динаміки за параметром «гордість за досягнення видатних українців».

Рис. 2. Порівняння результатів лонгітюдної діагностики учнів

Також у 2019 році було проведене комплексне різнопланове дослідження учнів 6-х класів, результати якого будуть співставлені з даними, отриманими на завершальному етапі експерименту.

Опитування вчителів, задіяних у реалізації дослідно-експериментальної роботи, свідчать про їх загалом позитивне ставлення до експерименту (67% опитаних). Втім, у ході дослідження було виявлено дещо підвищену тривожність та психоемоційну виснаженість педагогів, яка може буття пов’язана як з участю в експерименті, так і з іншими, не залежними від цього факторами. Виявлення причин такого стану деяких вчителів є перспективним завданням для психологічної служби школи.

Останнім завданням психологічного супроводу третього етапу експерименту стало його методологічне забезпечення та аналіз послідовності і психологічної екологічності тих принципів, на яких воно базується. Для реалізації цього завдання практичний психолог школи у ході безперерервної взаємодії з адміністрацією та педагогами мав відслідковувати наскільки діяльність, що проводиться у школі відповідає загальнолюдським морально-етичним принципам і стандартам та чи не порушує вона моральних прав і свобод кожного учасника.

Узагальнюючи наведені вище дані, можемо виокремити чотири основних напрямки, за якими здійснювався психологічний супровід ІІІ (формувального) етапу дослідно-експериментальної роботи у школі:

- психологічна діагностика;

- психологічна просвіта та профілактика;

- психологічне консультування;

- методологічне забезпечення.

На Рисунку 3 представлено узагальнену інформацію про ті заходи, які відбувались в межах кожного напряму.

Рис. 3. Напрямки психологічного супроводу на ІІІ етапі дослідно-експериментальної діяльності у школі

Завданнями завершального етапу дослідно-експериментальної діяльності у школі ми бачимо наступні:

- проведення індивідуальної зрізової діагностики учнів;

- фінальне дослідження ставлення батьків учнів до реалізації у школі дослідно-експериментальної роботи

- визначення рівня суб’єктивної задоволеності вчителів участю у проекті;

- поточне індивідуальне та групове психологічне консультування учасників експерименту;

- підготовка оновленої редакції пам’ятки психологічного супроводу дослідно-експериментальної роботи у школі.

За звітний період учні та педагоги брали участь у:

ХХVІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції учнівської молоді «Гагарінські читання» Національного аерокосмічного університету імені М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» ( березень2017);

роботі тематичних панелей Міжнародного молодіжного форуму «Space and future» (3-5 жовтня 2017);

засіданні Круглого столу та Академічних читаннях НТУУ «КПІ імені І.Сікорського», присвячених життю і діяльності князя О.С.Кудашева, який зробив вагомий внесок у розвиток літакобудування в Київській губернії на рубежі ХІХ-ХХ століття( 7 листопада 2017);

науково-практичній конференції «До 20-ї річниці польоту першого українського астронавта на початку повномасштабного учнівського експерименту з «космічними» рослинами на Землі» на базі Національного еколого-натуралістичного центру;

участь у прямому «зв’язку з космосом» астронавтом Ренді Брезніком в Американському домі (листопад 2017);

участь у Всеукраїнському науково-методичному семінарі «Особливості сучасного українського патріотичного виховання дітей та учнівської молоді» (17березня 2017);

участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції школи І ступеня-гімназії «Потенціал»( 24 березня 2017, 2018);

зустрічі з американським астронавтом Ренді Брезніком у залі Вченої ради НТУУ «КПІ ім.І.Сікорського» (15 березня 2018);

участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції навчально-виховному комплексі «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №3-ліцей» м.Обухова (21 березня 2018);

участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції в Спеціалізованій школі-інтернат з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів «Дитяча інженерна академія» (22 вересня 2018);

військово-тренувальні заняття юнаків 10-11 класів на базі Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова (26 жовтня 2018);

Всеукраїнському гуманітарному конкурсі Українського молодіжного аерокосмічного об’єднання «Сузір’я» «Космічні фантазії» та науковому конкурсі «Мирний космос» (березень, жовтень 2017,2018, 2019 );

участь у загальнодержавному тижні пам’яті першого космонавта Леоніда Каденюка ( лютий 2019);

круглих столах ветеранів – ракетників та молоді (2017-2019) на базі Державного політехнічного музею;

в рамках роботи «Школи юного космонавта» протягом 2019 року спільно з головою ГО UkraineIS Сергієм Вакаріним проведено низку заходів на теми «Космос», «Космос та ІТ», «Космос та мистецтво». Учні школи в рамках проектів Сергія Вакаріна отримали перші місця на всеукраїнських конкурсах «Зоряні мости» (Київ), «Пізнай Україну» (Одеса), взяли участь у телемості Україна-Каліфорнія з всесвітньо відомим інженером - винахідником мобільного телефону Мартіном Купером, у відкритті оновленої обсерваторії у КПДЮ та Книжковому Арсеналі. Заходи були висвітлені в українських та міжнародних ЗМІ. Назву школи було включено до списку організацій та осіб, який буде надіслано на Марс у рамках запуску марсоходу агентством NASA, який відбудеться у 2020 році .

Таким чином основна діяльність в межах ІІІ етапу дослідно-експериментальної діяльності відбувалась за наступними напрямами: методологічним, навчальним, виховним та науково-практичним (див. рис.4)

Рис.4 Напрями дослідно-експериментальної діяльності в межах

ІІІ (формувального) етапу

На ІV етапі робота колективу буде спрямована на :

здійснення контрольного діагностування рівня сформованості національно-патріотичної самосвідомості учнів у системі навчально-виховної роботи загальноосвітнього навчального закладу згідно з визначеними критеріями та показниками;

порівняння результатів діагностичного і контрольно-узагальнювального етапів експерименту, визначення співвідношення результатів експерименту з поставленою метою та визначеними завданнями;

поширення досвіду дослідно-експериментальної роботи з означеної проблеми через публікації у пресі; презентація результатів дослідно-експериментальної роботи на всеукраїнських конференціях, семінарах, виставках ; популяризація результатів дослідно-експериментальної роботи у системі методичної роботи міста, регіонів; підготовка науково-методичного посібника «Формування національно-патріотичної самосвідомості учнів засобами аерокосмічної освіти в умовах загальноосвітнього навчального закладу»; проведення всеукраїнського науково-практичного семінару «Формування національно-патріотичної самосвідомості учнів засобами аерокосмічної освіти в умовах загальноосвітнього навчального закладу »;

підготовка наукового звіту про підсумки дослідно-експериментальної роботи.

Науковий керівник К. В. Таранік -Ткачук

Директор С. М. Фещенко

Координатор Г. Е. Самойленко