Міністерство освіти і науки України

Школа І-ІІІ ступенів № 36 імені С. П. Корольова місто Київ

 

 

 

 

 

Звіт практичного психолога

про участь у ІІ етапі дослідно-експериментальної роботи за темою:

«Формування національно-патріотичної самосвідомості учнів засобами аерокосмічної освіти в умовах загальноосвітнього навчального закладу»

на базі школи І-ІІІ ступенів №36 імені С. П. Корольова

міста Києва на 2015-2017 роки

 

 

 

 

Підготувала

практичний психолог школи І-ІІІ ступенів

№ 36 імені С. П. Корольова м. Києва

кандидат психологічних наук

Литвиненко Олена Олександрівна

 

 

 

 

 

Київ 2016

Зміст

 

Вступ

3

1.

Теоретичні засади психологічного супроводу ІІ (концептуально-діагностичного) етапу дослідно-експериментальної роботи у школі

5

2.

Методологічні засади психологічного супроводу ІІ (концептуально-діагностичного) етапу дослідно-експериментальної роботи у школі

7

3.

Основні результати психологічного супроводу реалізації ІІ (концептуально-діагностичного) етапу експериментальної роботи у школі

12

 

Висновки

Література

22

24

 

Додатки

25

 

 

ВСТУП

Дослідно-експериментальна робота у школі – це, в першу чергу, нові здобутки і звершення; відкриття нових горизонтів та опанування нових навичок; згуртованість усіх учасників експерименту та спільна праця, спрямована на досягнення поставленої мети. Проте, підкорення нових вершин та пошук нових шляхів у будь-якій галузі завжди бувають пов'язані з максимальною активацією ресурсів людини, яка може призвести до  перенапруження, чи навіть повного виснаження. Щоб попередити такі процеси в учасників нашої експериментальної роботи, реалізація проекту забезпечується постійним психологічним супроводом. В межах такого супроводу відбувається регулярна діагностика психоемоційного стану педагогів, учнів та їх батьків, а також ставлення усіх учасників експериментальної роботи до інноваційної діяльності, що ведеться у школі. Крім того, періодично проводяться моніторинги сформованості в учнів морально-етичних якостей, які складають загальний конструкт національно-патріотичної самосвідомості. Співставлення результатів таких моніторингів дозволяє проаналізувати дане явище в його динаміці та зробити висновки про ефективність дослідно-експериментальної роботи.

Теоретико-методологічне забезпечення експериментальної діяльності у школі також відбувається за участі практичного психолога. Зокрема, у ході реалізації другого етапу дослідно-експериментальної програми було уточнено її мету і завдання, а також розроблено блок методик для моніторингу ефективності розгортання експерименту.

Мета – створення сприятливих умов для ефективного та гармонійного формування національно-патріотичної самосвідомості учнів засобами аерокосмічної освіти.

Завдання:

-         розробити специфічні навчальні дисципліни, а також організувати позакласну та позашкільну діяльність учнів, в ході якої вони зможуть отримати базові знання в аерокосмічній галузі;

-         включити основні елементи національно-патріотичного виховання у навчально-виховний процес;

-         заохочувати учнів до творчого пошуку в межах аерокосмічної науки та стимулювати їх досягнення у цій сфері;

-         створювати сприятливі умови для самореалізації учнів, спонукати їх до саморозвитку та самовдосконалення;

-         проводити постійний моніторинг ефективності реалізації науково-дослідної програми у школі та (в разі необхідності) корекцію окремих її аспектів.

Таким чином, другий етап дослідно-експериментальної роботи за темою: «Формування національно-патріотичної самосвідомості учнів засобами аерокосмічної освіти в умовах загальноосвітнього навчального закладу» на базі школи І-ІІІ ступенів №36 імені С. П. Корольова міста Києва був пов'язаний зі створенням концепції формуючого впливу, розробкою загальної стратегії діяльності та окремих тактичних способів реалізації поставлених цілей.

 

 

Теоретичні засади психологічного супроводу ІІ (концептуально-діагностичного) етапу дослідно-експериментальної роботи у школі

Метою психологічного супроводу другого етапу експериментально-дослідної роботи у школі стала розробка загальної концепції формуючого впливу та створення конкретних засобів діагностики його ефективності.

Досягнення мети стало можливим за рахунок реалізації наступних завдань:

¾   доповнити розроблений раніше діагностичний інструментарій, призначений для моніторингу психоемоційного стану педагогів, учнів та їх батьків, а також ставлення усіх учасників експериментальної роботи до інноваційної діяльності, що ведеться у школі; розробити специфічну методику для дослідження сформованості в учнів морально-етичних якостей, які складають загальний конструкт національно-патріотичної самосвідомості;

¾   проводити регулярну діагностику описаних вище явищ та властивостей

¾   на основі аналізу отриманих в ході діагностики результатів, корегувати окремі аспекти експериментального процесу у школі;

¾   розробити практичні рекомендації та розвиваючі заходи за результатами проведених діагностичних досліджень;

¾   надавати оперативну та кваліфіковану психологічну допомогу і підтримку усім учасникам експерименту, які її потребують.

Психологічний супровід другого етапу реалізації експериментального проекту у школі відбувався за тими основними напрямками, які були сформульовані ще на першому етапі, а саме:

¾   діагностика рівня національно-патріотичної свідомості учнів;

¾   діагностика та корекція (у разі необхідності) ставлення вчителів до реалізації проекту;

¾   діагностика та корекція (у разі необхідності) ставлення батьків учнів до реалізації проекту;

¾   індивідуальні консультації учнів, їх батьків та вчителів.

Для роботи за першими трьома напрямками нами було модифіковано та доповнено створені раніше авторські методики та опитувальники. З їх допомогою визначався рівень національно-патріотичної свідомості учнів, а також ставлення їх батьків та вчителів до експериментальної роботи у школі.

В межах останнього напрямку було проведено ряд індивідуальних та групових консультативних і корекційних занять з усіма учасниками експерименту. Їх основною метою стало зниження рівня тривожності та фрустрації, а також підвищення психоемоційного благополуччя вчителів, учнів та їх батьків.

Таким чином, психологічний супровід інноваційної діяльності у школі є невід’ємною складовою успішного розгортання експериментального процесу, екологічного та ефективного для всіх його учасників.

 

Методологічні засади психологічного супроводу ІІ (концептуально-діагностичного) етапу дослідно-експериментальної роботи у школі

 Методологічний супровід другого етапу реалізації експериментальної роботи в школі передбачав продовження діагностичної діяльності, спрямованої на визначення рівня національно-патріотичної самосвідомості учнів. Регулярна діагностика даного явища дозволяє відстежити динаміку його формування та своєчасно виявляти найбільш ефективні засоби формуючого впливу. Крім того, відбувалась послідовна діагностична робота з двома іншими групами респондентів: батьками учнів та вчителями і співробітниками школи, безпосередньо залученими до експериментальної роботи.

В межах роботи з учнівською аудиторією продовжували проводитись, розпочаті ще на першому етапі експерименту регулярні моніторинги сформованості національно-патріотичної самосвідомості. З урахуванням специфіки концептуально-діагностичного етапу експериментальної роботи, створений раніше Опитувальник ставлення до власної країни було доповнено та модифіковано. Нагадаємо, що початкова версія даної методики являла собою чотирифакторний опитувальник, що включав у себе такі фактори: «емоційний настрій людей»; «безпека проживання»; «перспективи подальшого життя»; «привабливість для іноземців». Кожен фактор розкривався за рахунок чотирьох запитань, відповіді на які передбачали оцінку за п’ятибальною шкалою, де 1 – точно «ні», 2 – скоріше за все «ні», 3 – важко сказати, 4 – скоріше за все «так», 5 – точно «так».

До оновленої версії методики додатково було включено ще два діагностичних блоки: блок морально-етичних цінностей та блок аерокосмічної освіченості. В межах першого блоку учням пропонувалось самостійно обрати найбільші людські цінності та за допомогою процедури ранжування визначити, наскільки кожна з цих цінностей притаманна саме їм. Крім того, після попередньої роз'яснювальної роботи психолога учні складали поетапний життєвий план на найближчі 10 років. Психологічний аналіз таких планів дозволив виявити смислові та ціннісні орієнтири в житті сучасних підлітків. Блок аерокосмічних знань включає відкриті запитання, метою яких є визначення рівня обізнаності учнів з приводу основних досягнень та відкриттів (зокрема, здійснених видатними співвітчизниками) у аерокосмічній сфері, а також індивідуальний інтерес досліджуваних до авіації, космонавтики та суміжних з ними сфер.

 Таким чином, методика дозволяє виявити рівень сформованості трьох конструктів: 1) ставлення до своєї країни (власне патріотизму); 2) знання основних досягнень видатних співвітчизників у аерокосмічній сфері та бажання самому розвиватись у цьому напрямі; 3) особливостей ціннісної сфери особистості.

 Надійність та достовірність результатів опитувальника забезпечувались теоретико-методологічним обґрунтуванням вихідних положень, перевіркою його надійності та валідності, поєднанням якісного і кількісного аналізу емпіричних даних, репрезентативністю вибірки й застосуванням методів математичної статистики із залученням сучасних програм обробки даних.

Крім того, для діагностики особливостей національно-патріотичного виховання учнів були використані наступні методики:

-         методика «Вимір особистісних якостей учнів середнього та старшого шкільного віку»;

-         методика «Оцінна шкала прояву суспільних і моральних якостей підлітків і старшокласників»;

-         методика «Характеристика»;

-         шкала об’єктивних проявів сформованості національно-патріотичної самосвідомості «Портрет Патріота».

Доцільність та специфіка застосування зазначених методик детально описані в наступному розділі даного звіту; бланки методик наведені у Додатках.

Другу групу респондентів складали батьки учнів. Двічі на рік їм пропонується дати відповіді на запитання експрес-опитувальника та висловити свою думку щодо ефективності та доцільності експериментальної роботи. Анкета для батьків включає чотири запитання, метою яких є з’ясувати:

1)    ставлення батьків учнів до дослідно-експериментальної роботи, що ведеться у школі;

2)    реальний приріст ефективності навчання учнів (з точки зору батьків) за час реалізації експерименту;

3)    розвиток патріотизму учнів та освіченості в аерокосмічній галузі (з точки зору батьків) за час реалізації експерименту;

4)    пропозиції батьків, щодо оптимізації навчально-виховного процесу в школі.

Відповідні опитування й надалі будуть проводитись двічі на рік, що дозволить постійно відслідковувати динаміку батьківського ставлення до експериментальної роботи, а також оперативно реагувати на об’єктивні скарги та враховувати раціональні пропозиції, що надходять від батьків.

Методичний інструментарій,  призначений для діагностики третьої групи респондентів, а саме педагогів школи, був спрямований на визначення готовності вчителів до виховання національно-патріотичної самосвідомості учнів. Мотиваційна готовність учителів до патріотичного виховання учнів вміщує у собі сукупність спонук, котрі включають пізнавальні і соціальні мотиви, інтерес до діяльності даного плану. Зміна співвідношення пізнавальних і соціальних мотивів, рівня сформованості інтересу до педагогічної діяльності характеризує рівень мотиваційної готовності учителів до патріотичного виховання учнів. Структура патріотичної вихованості вчителів включає три компоненти: когнітивний, емоційно-мотиваційний та діяльнісний.

Когнітивний компонент – це ціннісно-патріотичний світогляд, а саме: а) патріотично-світоглядні знання; б) ціннісно-патріотична свідомість; в) володіння рідної мови, повага до неї.

Емоційно-мотиваційний компонент – це патріотично-спрямована активність, яка може мати наступні форми: а) мотивація патріотизму; б) активна суб’єктно-патріотична позиція; в) толерантне ставлення до представників різних культур.

Діяльнісний компонент – це власне патріотично-професійна діяльність, яка полягає у: а) здатності до патріотичної самореалізації; б) готовності до здійснення патріотичного виховання учнів. Зміст професійної діяльності учителів школи в межах реалізації експерименту базується на вихованні любові до Батьківщини, що припускає не лише забезпечення учнів відповідними знаннями з історії нашої країни, але й розвиток у них інтересу до минулого, сьогодення та майбутнього України (зокрема і в аерокосмічній галузі). Результати проведених досліджень представлені у наступному розділі даного звіту.

Окрім психологічної діагностики усіх осіб, включених у дослідно-експериментальний процес, робота психологічної служби школи полягала в уточненні формулювання «національно-патріотична самосвідомість» та створенні стратегії формування даної якості засобами аерокосмічної освіти.

Національно-патріотична самосвідомість, з нашої точки зору, – це комплексний конструкт, формування якого можливе за рахунок розвитку чотирьох основних сфер особистості учнів: загального розвитку, гуманізму, цілеспрямованості та віри в майбутнє (рис. 1).

Процес розвитку названих вище сфер відбувається завдяки проведенню наступних заходів:

-         Впровадження навчальних дисциплін аерокосмічної спрямованості.

-         Знайомство учнів з видатними діячами аерокосмічної галузі України. Проведення зустрічей, конференцій, засідань дискусійних клубів.

-         Морально-етичне виховання учнів, як гідних громадян своєї країни.

-         Формування в учнів позитивної мотивації досягнення, прагнення до саморозвитку та самовдосконалення.

-         Проведення позашкільних заходів: відвідування музеїв, виставок, специфічних факультетів ВНЗ, планетарію.

-         Включення аерокосмічної тематики у процес викладання основних навчальних дисциплін.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Рисунок 4. Модель формування національно-патріотичної самосвідомості учнів засобами аерокосмічної освіти

 

 

 

Основні результати психологічного супроводу реалізації ІІ (концептуально-діагностичного) етапу експериментальної роботи у школі

Враховуючи основну мету дослідно-експериментальної діяльності у школі, а саме створення сприятливих умов для ефективного та гармонійного формування національно-патріотичної самосвідомості учнів засобами аерокосмічної освіти, нами було підібрано низку методик та розроблено методичний комплекс, спрямований на діагностику особистісного конструкта, що формується. На кожному етапі експерименту, тобто один раз на рік, старшокласникам пропонуються опитувальники, за результатами яких відслідковується динаміка та ефективність формуючої діяльності. Участь в опитуванні приймають учні 8–10 класів. Таким чином, на момент завершення другого етапу експерименту ми могли порівняти дві групи даних учнів 9–10 класів та проаналізувати результати восьмикласників, які вперше приймали участь в опитуванні.

Серед учнів 8-х класів переважна більшість продемонструвала нейтральне ставлення до власної країни. Близько третини респондентів проявили позитивне і різко позитивне ставлення, а чверть – негативне. Різко-негативного ставлення до власної країни не продемонстрував жоден респондент. Загальний розподіл показників може бути охарактеризований як нормальний (рис. 1).

Рис. 1. Ставлення учнів 8-х класів до власної країни (2016 рік)

Оскільки серед учнів 9-х та 10-х класів опитування проводилось двічі, ми можемо зробити певні висновки про динаміку досліджуваного явища.

Результати другого етапу досліджень ставлення дев’ятикласників до власної країни свідчать про зниження негативних оцінок в бік нейтральних та позитивних, порівняно з відповідними даними, отриманими перед початком першого етапу дослідно-експериментальної роботи (рис. 2).

Рис. 2. Ставлення учнів 9-х класів до власної країни (2015-2016 роки)

Що стосується учнів десятого класу, то тут спостерігається приріст позитивних ставлень, за рахунок суттєвого зменшення нейтральних та різко-негативних. В той самий час, показники негативних ставлень залишаються практично незмінними порівняно з вихідними даними (рис. 3).

Рис. 3. Ставлення учнів 10 класу до власної країни (2015-2016 роки)

Наведені вище результати свідчать про але надійну позитивну динаміку у формуванні національно-патріотичної самосвідомості учнів засобами аерокосмічної освіти. Отже, проведення дослідно-експериментальної роботи у школі є ефективним, а відповідно і доцільним.

Крім того, у межах другого етапу дослідно-експериментальної роботи у школі, психологічною службою було проведено низку діагностичних заходів, спрямованих на визначення рівня національно-патріотичної самосвідомості учнів та виявлення тих аспектів у розвитку і вихованні учнів, які потребують додаткового стимулювання.

Національно-патріотична самосвідомість учнів розглядається нами як комплексне утворення, що включає в себе наступні складові:

1.       Усвідомлення учнями себе, як представників певної нації. Виховання та віднайдення у собі позитивних рис, що приписуються національному характеру у масовій свідомості.

2.       Обізнаність щодо основних досягнень (зокрема й у аерокосмічній сфері) представників власної нації та відчуття своєї співпричетності до них.

3.       Жага до успіху та позитивна мотивація досягнення; прагнення зробити власний внесок у скарбницю національної культурної та наукової спадщини.

4.       Реалізоване у постійній безперервній діяльності бажання створювати гідний образ представника власної нації в очах міжнародної спільноти.

5.       Дотримання загальнолюдських принципів і норм, як фундаментальних засад будь-якого національного характеру.

6.       Розуміння того, що невпинний саморозвиток в духовному, інтелектуальному і культурному планах є основною умовою формування гідного громадянина та справжньої Людини.

7.       Шанобливе ставлення до представників інших культур і національностей; щира повага до людей, чия поведінка, звичаї і традиції відрізняються від власних.

Для діагностики рівня сформованості в учнів даних складових було використано наступні методи:

-         методика «Вимір особистісних якостей учнів середнього та старшого шкільного віку»;

-         методика «Оцінна шкала прояву суспільних і моральних якостей підлітків і старшокласників»;

-         методика «Характеристика»;

-         шкала об’єктивних проявів сформованості національно-патріотичної самосвідомості «Портрет Патріота».

За допомогою методики «Вимір особистісних якостей учнів середнього та старшого шкільного віку» було визначено рівень розвитку в учнів таких якостей, як: відповідальність, цілеспрямованість, товариськість, акуратність, принциповість, організованість, працелюбність та колективізм. Всі ці якості формують гармонійну особистість, здатну свідомо любити власну Батьківщину та діяти в її інтересах. За результатами діагностики, проведеної серед учнів 8-10 класів, було виявлено, що у більшості учнів сильно вираженими є такі якості як: принциповість, товариськість, колективізм та цілеспрямованість. З іншого боку, досить слабким є прояв відповідальності, працелюбності та організованості. Тому, пріоритетною у подальшій роботі для нас є організація цілеспрямованого формуючого впливу, спрямованого на розвиток в учнів зазначених якостей.

Методика «Оцінна шкала прояву суспільних і моральних якостей підлітків і старшокласників» дозволила проаналізувати суспільні, професійно-моральні та морально-психологічні прояви особистості учнів. Проаналізувавши результати дослідження, в ході якого учні оцінювали себе за заданими параметрами, було виявлено, що у більшості респондентів з 8-9 класів найбільш розвинутими є суспільні прояви. В той час, як для в учнів 11 класу пріоритетного розвитку набувають професійно-моральні та морально-психологічні якості. Тобто, дорослішаючи, підлітки починають більш усвідомлено ставитись до власної майбутньої професії і, в цьому контексті, діють виходячи з конкретних пізнавальних та прагматичних мотивів. Принципового значення на цьому етапі набуває національно-патріотичне виховання, яке може не лише спрямувати практичну діяльність молодого громадянина у корисні для держави сфери та галузі, але й надихнути його діяти для блага і розвитку власної країни. Таким чином нами було визначено необхідність вживання специфічних засобів формування національно-патріотичної самосвідомості учнів на етапі вибору ними потенційної сфери професійної діяльності та формування усвідомленого ставлення до трудової діяльності.

Методика «Характеристика» була використана для оцінки вчителями морально-етичних якостей учнів молодших класів. Якості, що діагностувались, а саме: громадська активність, товариськість, самокритичність, відповідальність, перегукуються з тими конструктами, які визначаються за допомогою методики «Вимір особистісних якостей учнів середнього та старшого шкільного віку». Це не лише дозволяє нам створити цілісну картину сформованості в учнів школи морально-етичних якостей, які є необхідною складовою національно-патріотичної самосвідомості, але й відстежити динаміку розвитку особистості школярів вже після закінчення безпосередньої дослідно-експериментальної діяльності у школі. Тобто встановити, які зміни відбудуться в їх  особистісній сфері через три, п’ять, сім років. На сьогоднішній же день було отримано такі результати: переважну більшість учнів 1-2 класів вчителі оцінюють як товариських, помірно відповідальних, та не схильних до громадської активності. В 3-4 класі ця картина суттєво змінюється – в учнів різко зростає прагнення громадської активності. Вони починають відчувати себе частиною цілого і воліють діяти в інтересах цього цілого. Саме тому, саме у 2-3 класі (на межі даного сенситивного періоду) варто вживати активних заходів для розвитку і формування національно-патротичної самосвідомості.

Шкала об’єктивних проявів сформованості національно-патріотичної самосвідомості «Портрет Патріота» була розроблена спільно педагогами школи та психологічною службою з метою визначення конкретних якостей, якими має володіти справжній патріот власної держави, та які можуть бути сформовані в ході дослідно-експериментальної роботи. В межах даної методики учні були оцінені по 7 основним шкалам.

1.     Володіння українською мовою.

2.     Знання традицій та звичаїв українського народу.

3.     Знання основних досягнень видатних українців в аерокосмічній галузі.

4.     Участь у шкільних та позашкільних заходах національно-патріотичної спрямованості.

5.     Прагнення жити у власній країні та розвивати її.

6.     Порядність у ставленні до власних співгромадян.

7.     Бажання досягати чогось задля прославлення власної Батьківщини.

Результати діагностики свідчать, що переважна більшість учнів старших класів школи наділені даними якостями. Тобто особистісний портрет старшокласника школи І-ІІІ ступенів ім. С. П. Корольова відповідає «Портрету Патріота».

Отже, психологічна діагностика, проведена в межах другого етапу дослідно-експериментальної роботи у школі, дозволила сформулювати та окреслити пріоритетні напрямки подальшої формуючої діяльності:

-         проведення комплексу заходів для учнів молодшої школи, спрямованих на розвиток в них свідомого прагнення до суспільної діяльності та громадянської активності;

-         організація цілеспрямованого формуючого впливу, спрямованого на розвиток в учнів старших класів таких якостей, як: відповідальність, працелюбність та організованість;

-         вживання специфічних засобів формування національно-патріотичної самосвідомості учнів на етапі вибору ними потенційної сфери професійної діяльності та формування усвідомленого ставлення до трудової діяльності;

-         проведення регулярних занять з елементами тренінгу, націлених на формування і розвиток в учнів якостей, які входять до описаного вище Портрету Патріота.

Другу групу безпосередніх учасників експерименту складають вчителі школи. Основною метою психологічної діагностики на даному етапі експерименту стало виявлення їх готовності до патріотично-професійної діяльності. Патріотично-професійна діяльність вчителів характеризується такими показниками: 1) здатність до патріотичної самореалізації; 2) готовність до здійснення патріотичного виховання учнів. Дані критерії визначають ступінь мотивації до активної патріотичної діяльності, здатність особистості діяти у відповідності з її ціннісними орієнтаціями і патріотичною позицією, розвиток інтересу до педагогічної діяльності в цілому і до патріотичного виховання зокрема, а також розвиток позитивних мотивів діяльності.

Для дослідження патріотичної вихованості вчителів та їх здатності формувати національно-патріотичну самосвідомість учнів, на другому етапі дослідно-експериментальної роботи, нами було використано анкету «Громадянська позиція і патріотизм» та методику «Готовність до патріотичного виховання школярів».

Результати анкетування дали можливість відслідкувати, наскільки у педагогів сформована громадянська позиція, чи відчувають вони себе патріотами своєї країни, та на основі отриманої інформації спланувати їх участь у процесі формування національно-патріотичної самосвідомості учнів. Залежно від значення отриманого балу всі учасники анкетування поділяються за рівнем сформованості патріотизму і громадянської позиції на чотири категорії: дуже низький рівень; низький рівень; середній рівень; високий рівень. Анкетування було анонімним. Отримані дані свідчать, що жодному з 25 опитаних педагогів не притаманний дуже низький рівень патріотизму; низький рівень спостерігається у 4% опитаних, середній – у 36%, а 60% респондентів продемонстрували високий рівень сформованості громадянської позиції та патріотизму (рис. 4).

Рис. 4. Рівень сформованості патріотизму і громадянської позиції вчителів

Наведені вище дані свідчать, що переважна більшість вчителів школи може власним прикладом виховувати в учнів національно-патріотичну самосвідомість.

Методика «Готовність до патріотичного виховання школярів» дозволила встановити, наскільки педагоги школи налаштовані на продуктивну формуючу діяльність в межах теми експериментально-дослідної роботи. За результатами опитування було з’ясовано, яку роль кожен вчитель відводить собі у процесі виховання патріотизму учнів. Аналіз результатів дозволив виокремити найбільш позитивно-налаштованих, цілеспрямованих респондентів та безпосередньо долучити їх до дослідно-експериментальної роботи. 

Регулярна щорічна експрес-діагностика проводиться також серед батьків учнів. Її метою є отримання зворотного зв’язку від батьків з приводу того, наскільки ефективною є дослідно-експериментальна робота у школі, з їх точки зору.

Результати анкетування свідчать, що 47% батьків позитивно ставляться до дослідно-експериментальної роботи, що ведеться у школі; 53% респондентів виявили нейтральне ставлення. Негативне та різко негативне ставлення не продемонстрував жоден з опитаних (рис. 5).

Рис 5. Ставлення батьків учнів до дослідно-експериментальної роботи, що ведеться у школі.

Відповіді на друге запитання розподілились наступним чином: 58% батьків вважають, що продуктивність навчання їх дітей підвищилася за рахунок включення до експериментальної роботи; 36% опитаних стверджують, що продуктивність залишилась незмінною і 6% опитаних заявили про зниження ефективності навчання їх дітей. Кожен з цих випадків був окремо проаналізований вчителями та психологами школи і, у разі реального погіршення навчальних успіхів дітей, їм були запропоновані індивідуальні програми подолання труднощів у навчанні.

Відповідаючи на запитання, щодо розвитку патріотизму учнів та освіченості в аерокосмічній галузі за останній рік, батьки продемонстрували досить однозначний результат: 84% опитаних впевнені, що їх діти дійсно отримали нові актуальні корисні знання в аерокосмічній галузі, а також стали з більшим інтересом, пошаною та гордістю ставитись до власної Батьківщини. 16% батьків заявили, що не помітили особливих змін.

У четвертому запитанні батькам пропонувалось висловити ідеї та власні побажання, щодо оптимізації дослідно-експериментальної діяльності у школі. Отримані результати були узагальнені та доведені до відома адміністрації школи, яка, своєю чергою зоб’вязалась прислухатись до раціональних порад.

Отримані результати ставлять першочергові задачі перед педагогами та психологічною службою школи, які полягають у проведенні просвітницької роботи з батьківським активом і додатковому роз’ясненні суті експерименту та критеріїв його ефективності.

 

 

ВИСНОВКИ

За результатами проведеної роботи можна сформулювати наступні висновки:

1. Метою психологічного супроводу другого етапу експериментально-дослідної роботи у школі стала розробка загальної концепції формуючого впливу та створення конкретних засобів діагностики його ефективності.

2. Методологічна робота практичного психолога в межах ІІ етапу експерименту полягала у підборі та доповненні методичного інструментарію, призначеного для діагностики національно-патріотичної самосвідомості педагогів, учнів та їх батьків, а також ставлення усіх учасників експериментальної роботи до інноваційної діяльності, що ведеться у школі. Було розроблено методику для моніторингу сформованості в учнів морально-етичних якостей, які складають загальний конструкт національно-патріотичної самосвідомості.

3. З допомогою надійних і достовірних методик було проведено ряд досліджень та отримано масив емпіричних даних, які дозволяють  визначити, наскільки комфортною є експериментальна робота для людей, залучених до неї, а також встановити її загальну ефективність.

4. Аналіз результатів опитування серед учнів, їх батьків та вчителів дозволив виокремити сім складових національно-патріотичної самосвідомості, як морально-етичного особистісного конструкта. Цими складовими є:

¾   Усвідомлення себе, як представника певної нації. Виховання та віднайдення у собі позитивних рис, що приписуються національному характеру у масовій свідомості.

¾  Обізнаність щодо основних досягнень (зокрема й у аерокосмічній сфері) представників власної нації та відчуття своєї співпричасності до них.

¾  Жага до успіху та позитивна мотивація досягнення; прагнення зробити власний внесок у скарбницю національної культурної та наукової спадщини.

¾  Реалізоване у постійній безперервній діяльності бажання створювати гідний образ представника власної нації в очах міжнародної спільноти.

¾  Дотримання загальнолюдських принципів і норм, як фундаментальних засад будь-якого національного характеру.

¾  Розуміння того, що невпинний саморозвиток в духовному, інтелектуальному і культурному планах є основною умовою формування гідного громадянина та справжньої Людини.

¾  Шанобливе ставлення до представників інших культур і національностей; щира повага до людей, чия поведінка, звичаї і традиції відрізняються від власних.

5. З урахуванням отриманої інформації, в межах розробки загальної концепції експериментальної діяльності, було створено теоретичну модель явища що формується та визначено шляхи формуючого впливу.

6. Протягом всього процесу реалізації експерименту проводяться регулярні індивідуальні та групові консультативні і корекційні заняття з усіма його учасниками. Їх основною метою є зниження рівня тривожності та фрустрації, а також підвищення психоемоційного благополуччя вчителів, учнів та їх батьків.

7. Психологічний супровід є постійним і безперервним та буде продовжуватись протягом усього часу реалізації у школі дослідно-експериментальної роботи з теми: «Формування національно-патріотичної самосвідомості учнів засобами аерокосмічної освіти в умовах загальноосвітнього навчального закладу».

 

Література

1.     Бех І. Д. Патріотичне виховання дітей та молоді / І. Д. Бех, // Позашкілля. – 2011. – № 10. – С. 9-16.

2.     Бех І. Д. Програма патріотичного виховання дітей та учнівської млоді / І. Д. Бех, Київ. – 2014. – 29 с.

3.     Власенко О. П. Особливості формування освітньо-виховних систем // Тенденції модернізації національних освітніх систем: збірник наукових праць / за ред. О. С. Березюк, О. М. Власенко. – Житомир: Вид–во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. – 158 с.

4.     Жаровська О. П. Патріотичне виховання студентів в освітньо-виховному середовищі педагогічного університету: дис…канд.пед.наук: 13.00.01 / О. П. Жаровська; Вінницький державний педагогічний університет. – Вінниця, 2015. – 290 с.

5.     Зязюн Л. М. Концептуально-методологічні підходи до процесу виховання в освітній системі України  / Л. М. Зязюн // Вища освіта України. – 2009. – № 2. – С. 65-74.

6.     Карпач Н. І., Олешак С. П. Особливості розвитку молодіжної участі у волонтерській діяльності / Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді: зб.наук.праць. – Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2014. – Вип. 18, кн. 1. – С. 351 – 360.

7.     Малик Н. Г. Нові форми та методи проведення уроків патріотичного виховання / Н. Г. Малик // Класному керівнику. Усе для роботи. – 2011. – № 8. – С. 20-22.

8.     Методичні рекомендації щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах. Додаток до Наказу Міністерства освіти і науки України від 16.06.2015 р. № 641.

9.     Петронговський Р. М. Теорія і практика формування патріотизму cтаршокласників: [монографія] / Р. М. Петронговський, Житомир: Полісся, 2003. – 192 с.

10.          Приходченко К. І. Підхід до організації навчально-виховного процесу з погляду середовища: теоретичний аспект / К. Приходченко // Педагогіка і психологія. – 2011. – № 3. – С. 17–31

11.          Сухомлинська О. В. Програма національного виховання в умовах освітніх модернізацій них змін / О. В. Сухомлинська // Шлях освіти. – 2010. – № 4. – С. 4 – 8.

12.          Шевченко Г. П. Духовні основи патріотичного виховання [Текст] : монографія / Г. П. Шевченко, С.С. Рашидова; Східноукр. нац. ун-т ім.Володимира Даля. – Луганськ: Ноулідж, 2012. – 197 с.

ДОДАТКИ

Методичний інструментарій, що використовувався у межах психологічного супроводу впровадження дослідно-експериментальної роботи за темою: «Національно-патріотичне виховання учнів засобами аерокосмічної освіти»

Додаток 1

Експрес-опитувальник для визначення ставлення педагогів до дослідно-експериментальної роботи, що проводиться у школі

Мета: визначення типу ставлення педагогів до дослідно-експериментальної роботи, що ведеться у школі, з’ясування скарг та пропозицій, виокремлення елементів національно-патріотичної самосвідомості.

Формат: запитання з варіантами відповідей, відкриті запитання, запитання з проранжованими відповідями.

Текст опитувальника

1. Скажіть, будь-ласка, чи відбулись якісь позитивні зміни у вашій професійній діяльності внаслідок експериментальної роботи, яка триває у школі?                          Так                      Ні

Якщо так, то назвіть основні джерела цих позитивних змін _________________ ____________________________________________________________________

2. Назвіть, п’ять аспектів експериментальної роботи, які Вас найбільше дратують

1)_________________________________________________________________

2)_________________________________________________________________

3)_________________________________________________________________

4)_________________________________________________________________

5)_________________________________________________________________

3. Як ви вважаєте, що було б доцільно зробити, щоб вдосконалити впровадження експерименту в школі? ___________________________________ ________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Що, на Вашу думку, є основними складовими національно-патріотичної самосвідомості

1)_________________________________________________________________

2)_________________________________________________________________

3)_________________________________________________________________

4)_________________________________________________________________

5)_________________________________________________________________

5. Перед Вами 5 тверджень. Оцініть їх за шкалою від 1 до 5. Зверніть увагу: 1 – точно «ні»; 2 – скоріше за все «ні»; 3 – важко сказати; 4 – скоріше за все «так»; 5 – точно «так».

 

1

Через експериментальну роботу моя власна професійна ефективність знизилась – я постійно мушу виконувати додаткові завдання замість своїх основних обов’язків

1

2

3

4

5

2

Я не бачу жодних змін в навчально-виховному процесі від початку експериментальної роботи

1

2

3

4

5

3

Учні школи охоче включились до експериментальної роботи

1

2

3

4

5

4

Завдяки експерименту я відкрив (-ла) для себе нові шляхи професійного самовдосконалення

1

2

3

4

5

5

Я маю достатньо сил і бажання працювати й далі в межах реалізації експерименту

1

2

3

4

5

 

 

 

Додаток 2

Методика «Громадянська позиція і патріотизм»

(Жаровська О. П. Патріотичне виховання студентів в освітньо-виховному середовищі педагогічного університету: дис.канд.пед.наук: 13.00.01 / О. П. Жаровська; Вінницький державний педагогічний університет. – Вінниця, 2015. – 290 с.)

Анкета призначена для дослідження методом самооцінки загальнокультурних компетенцій студентів. З її допомогою перевіряється наскільки сформовані в них уявлення про свої права та обов’язки як громадянина своєї країни; вміння використовувати діюче законодавство України, правові документи в своїй діяльності, демонструвати готовність і бажання до вдосконалення й розвитку суспільства на принципах гуманізму, свободи та демократії.

Кожна індикаторна змінна варіюється на чотирьох рівнях: 0, 1, 2 і 3. При цьому цифрою 3 оцінюється варіант відповіді «так», цифрою 2-варіант відповіді «швидше «так», ніж «ні»», цифрою 1 - варіант відповіді «швидше «ні», ніж «так»», цифрою 0 – варіант відповіді «ні». Анкета містить індикатори прямого та зворотного напрямку дії. Чим вище оцінені відповіді на індикаторі прямого напрямку дії, тим вищий рівень сформованості громадянства та патріотизму. Індикатори зворотного напрямку дії представлені  індикаторами 35 і 49. Чим більший бал відповіді на ці питання, тим менше виражено рівень патріотизму. При обробці результатів анкетування індикатори зворотного напрямку дії інвертуються. Бали, отримані за виконання кожного індикатора сумуються. Чим більший індивідуальний бал учасника анкетування, тим вищий у нього рівень сформованості патріотизму.

Максимальне значення індивідуального балу складає 159.

Результати опитувальника дають можливість відслідкувати, наскільки у студентів сформована громадянська позиція, чи відчувають вони себе патріотами своєї країни, і на основі отриманої інформації спланувати тематичні заходи.

Залежно від значення отриманого балу всі учасники анкетування поділяються за рівнем сформованості патріотизму і громадянської позиції на три категорії:

- від 0 до 40 балів – дуже низький рівень;

- від 41 до 80 балів – низький рівень;

- від 81 до 120 – середній рівень;

- від 121 до 159 – високий рівень;

Інструкція: уважно прочитайте кожне твердження (індикатор) і, оцінивши його відносно себе, у бланку для відповідей проставте навпроти номера відповідного індикатора номер обраного варіанту відповіді:

1) - так; 2)- швидше так, ніж ні;

3)- швидше ні, ніж так; 4) - ні.

1. Цікавлюсь історичним минулим своєї країни.

2. Відчуваю гордість за Україну.

3. Цікавлюся культурними цінностями (література, мистецтво, архітектура та ін.) своєї країни.

4. Слідкую за культурними подіями в житті нашої країни.

5. Викликають почуття гордості політичні та економічні успіхи України.

6. Слідкую за сучасними політичними подіями у нашій країні.

7. Знаю Конституцію України.

8. Вважаю, що Україна володіє достатнім потенціалом для входу в НАТО.

9. Знаю основні громадянські права й обов’язки громадян України.

10. Слідкую за сучасними економічними подіями в нашій країні.

11. Знаю основні положення Всезагальної декларації прав людини.

12. Ознайомлений із суспільно-політичними подіями, котрі відбуваються у нашій країні.

13. Дотримуюсь обов’язків громадянина України.

14. Бережно ставлюся до історичного минулого країни.

15. Ознайомлений про сучасний стан України на міжнародній арені.

16. Проявляю бережне ставлення до суспільних досягнень.

17. Викликають почуття гордості за спортивні досягнення України.

18. Знаю основні положення Конвенції про права дитини.

19. Викликають почуття гордості технічні та наукові досягнення України.

20. Активно відстоюю свої громадянські права.

21. Викликають почуття гордості історичні перемоги Української армії.

22. Проявляю бережне ставлення до приватної власності.

23. Відчуваю гордість, коли звучить гімн України.

24. Приймаю участь у суспільному житті навчального закладу (міста, країни).

25. Проявляю бережливість й економність по відношенню до особистої власності.

26. Готовий відстоювати громадянські права оточуючих.

27. Намагаюся вчиняти гідно, поважаючи гідність інших.

28. Не мирюся з безтактовною поведінкою інших по відношенню до оточуючих.

29. Вважаю, що участь у виборах – це прояв активної громадянської позиії.

30. Приймаю участь у діяльності суспільних організацій.

31. Вважаю, що після служби в армії, юнаки стають справжніми чоловіками.

32. Знаю державну символіку України.

33. Дотримуюся правил поведінки в суспільних місцях.

34. Вважаю обов’язковою військову службу за призовом.

35. Хочу змінити громадянство.

36. Готов вести благодійну діяльність на користь нужденних та воїнів АТО.

37. Хочу служити у сучасній армії за контрактом.

38. Вважаю, що захист природних ресурсів України – справа кожного.

39. Готовий вести волонтерську діяльність.

40. Використовую знання базових цінностей світової культури для особистісного та загальнокультурного розвитку.

41. Готовий працювати на благо своєї країни.

42. Вважаю, що кожен громадянин України повинен піклуватися про збереження екологічного балансу.

43. Терпляче ставлюся до представників різних національностей, котрі проживають в Україні.

44. Вважаю, що багато національність України сприяє збагаченню її культури.

45. Відданий своїй батьківщині.

46. Вважаю, що головне в житті – робити дещо важливе, значуще для інших і країни в цілому.

47. З повагою ставлюся до минулого історичного досвіду своєї країни.

48. Вважаю, що Україна полі етнічна країна і в ній повинні жити представники різних національностей.

49. Готов виїхати за кордон на постійне місце проживання.

50. З повагою ставлюся до традицій представників інших національностей, котрі проживають в Україні.

51. Вважаю своїм обов’язком надавати посильну допомогу людям похилого віку.

52. Пишаюся перемогою українського народу у Великій Вітчизняній війні.

53. Вважаю себе патріотом своєї країни.

 

 

Додаток 3

Методика «Готовність до патріотичного виховання школярів»

(Жаровська О. П. Патріотичне виховання студентів в освітньо-виховному середовищі педагогічного університету: дис…канд.пед.наук: 13.00.01 / О. П. Жаровська; Вінницький державний педагогічний університет. – Вінниця, 2015. – 290 с.)

1. Як ви вважаєте, з якого віку необхідно розвивати у дітей інтерес до природної та культурної спадщини рідного міста, країни?

2. Чи знаєте ви, що і як розповісти дітям про рідне місто, область, країну?

3. Якби вам випала можливість вибору теми дослідно-експериментальної роботи, в якій із них ви б приймали участь?

- методика ознайомлення з історією міста (розробка конспектів занять за алгоритмом – всі вікові групи);

- відбір і систематизація матеріалів за темами, створення інформаційних тестів для педагогів;

- опрацювання теоретичних матеріалів і складання адаптованих пізнавальних розповідей для дітей;

- створення предметно-розвивального середовища, розробка нових дидактичних ігор;

- розробка і систематизація матеріалів із ознайомлення з культурно-історичною спадщиною рідного краю у взаємодії з батьками.

4. Які ознаки чи висловлювання, на ваш погляд, притаманні

патріотичному вихованню?

- національна самосвідомість, гордість за сім’ю та свій народ;

- непримиримість до представників інших культур;

- інтернаціоналізм;

- духовність – це вада обмежених людей;

- безкорисна любов і повага до України;

- любов до рідного міста, країни, вірність національній культурі, традиціям, способу життя;

- бажання працювати для процвітання своєї країни;

5. Чому ви приймаєте участь у роботі з патріотичного виховання?

- цікаво спілкуватися з колегами;

- турбує майбутнє країни;

- більше немає чим зайнятися.

6. На скільки балів ви оцінюєте свою готовність до патріотичного виховання школярів (до 5 балів)?

7. Я вважаю, що патріотичне виховання необхідне:

- для загального розвитку;

- для становлення особистості;

- Батьківщині;

- нікому не потрібне.

8. Я живу в Україні і не їду за кордон тому, що:

- люблю свою країну;

- не маю змоги матеріально;

- не люблю змін; - ще не прийшов час.

 

 

Додаток 4

Експрес-опитувальник для визначення ставлення батьків учнів до дослідно-експериментальної роботи, що проводиться у школі

Мета: визначення ставлення батьків учнів до дослідно-експериментальної роботи, що ведеться у школі, з’ясування реального приросту продуктивності навчальної діяльності учнів (з точки зору батьків), аналіз скарг та пропозицій, виокремлення елементів національно-патріотичної самосвідомості.

Формат: запитання з варіантами відповідей, відкриті запитання, запитання з проранжованими відповідями.

Текст опитувальника

1. Скажіть, будь-ласка, чи відбулись якісь позитивні зміни у шкільному житті Вашої дитини  внаслідок експериментальної роботи, яка триває у школі?                      Так                      Ні

Якщо так, то назвіть основні джерела цих позитивних змін _________________ ____________________________________________________________________

2. Оцініть, навчальну продуктивність Вашої дитини до початку експерименту:

а) 20%–40%;

б) 41%–60%;

в) 61%–80%;

г) 81%–100%.

3. Оцініть, навчальну продуктивність Вашої дитини на сьогоднішній день:

а) 20%–40%;

б) 41%–60%;

в) 61%–80%;

г) 81%–100%.

4. Назвіть, п’ять аспектів експериментальної роботи, які Вам здаються найбільш недоречними

1)_________________________________________________________________

2)_________________________________________________________________

3)_________________________________________________________________

4)_________________________________________________________________

5)_________________________________________________________________

5. Як ви вважаєте, що було б доцільно зробити, щоб вдосконалити впровадження експерименту в школі? ___________________________________ ________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 

Додаток 5.

Методика визначення рівня національно-патріотичної самосвідомості учнів 8-10 класів

Мета: визначення типу ставлення учнів до власної держави, виокремлення елементів національно-патріотичної самосвідомості.

Формат: запитання з проранжованими відповідями, відкриті запитання.

Текст методики

1. Перерахуй, будь ласка, п’ять рис, які на твою думку притаманні українському національному характеру. Подумай і оціни, наскільки кожна з цих рис властива саме тобі: якщо вона в тебе точно є – обведи навпроти неї цифру 5, якщо іноді проявляється – обведи цифру 4, якщо ти невпевнений – цифру 3, якщо така риса в тебе майже не проявляється – цифру 2 і якщо в тебе її зовсім нема – цифру 1.

риса №1 _________________________ 1 2 3 4 5                        

риса №2 ________________________ 1 2 3 4 5

риса №3  _________________________ 1 2 3 4 5                       

риса №4 ________________________ 1 2 3 4 5

риса №5 ________________________ 1 2 3 4 5

2. Які три досягнення видатних українців тобі здаються найбільш важливими для світової культури і науки?

1)___________________________________________________________________

2)___________________________________________________________________

3)___________________________________________________________________

3. Уяви себе через 10 років. Яким ти будеш? Чого ти досягнеш? А тепер запиши, що ти зможеш зробити через 10 років для розвитку і процвітання власної країни.

________________________________________________________________________________________________________________________________________

А що ти зможеш зробити через 5 років? ________________________________________________________________________________________________________________________________________

А що ти можеш зробити вже зараз? ____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

4. Назви, будь ласка, 5 найбільших цінностей (напр., щирість, відданість, любов та ін.) та 5 найгірших якостей (напр., презирство, підлість, зневага) у житті людини. Оціни, наскільки всі вони притаманні тобі (так як ти робив у першому завданні).

Найбільші цінності

Найгірші якості

1. ________________________ 1 2 3 4 5

1. ________________________ 1 2 3 4 5

2. ________________________ 1 2 3 4 5

2. ________________________ 1 2 3 4 5

3. ________________________ 1 2 3 4 5

3. ________________________ 1 2 3 4 5

4. ________________________ 1 2 3 4 5

4. ________________________ 1 2 3 4 5

5. ________________________ 1 2 3 4 5

5. ________________________ 1 2 3 4 5

5. Як ти вважаєш, що, робить людину справжнім патріотом?

________________________________________________________________________________________________________________________________________

6. Перед тобою 16 тверджень, що характеризують життя людей. Оціни їх за шкалою від «1» до «5». Зверни увагу: 1 – точно «ні»; 2 – скоріше за все «ні»; 3 – важко сказати; 4 – скоріше за все «так»; 5 – точно «так».

1

У моїй країні можна гуляти будь-де та у будь-який час, не боячись зустріти злодіїв, чи хуліганів

1

2

3

4

5

2

В глибині душі багато мешканців моєї країни досить нещасні

1

2

3

4

5

3

Кожен талановитий випускник школи може вступити до вищого навчального закладу

1

2

3

4

5

4

Іноземці майже нічого не знають про мою країну

1

2

3

4

5

5

Кожна людина у моїй країні почуває себе захищеною

1

2

3

4

5

6

У моїй країні часто можна почути грубощі від незнайомої людини

1

2

3

4

5

7

Після закінчення навчання можна з легкістю влаштуватися на цікаву роботу за професією

1

2

3

4

5

8

Побувавши у моїй країні одного разу туристи більше не хочуть до неї їхати

1

2

3

4

5

9

Часто на вулицях країни можна побачити бійку

1

2

3

4

5

10

Мешканці країни часто посміхаються та радіють життю

1

2

3

4

5

11

Багато хто в моїй країні не може дозволити собі відпочинок біля моря

1

2

3

4

5

12

На вулицях великих міст країни багато туристів-іноземців

1

2

3

4

5

13

Батьки у моїй країні справедливо бояться відпускати дітей на вулицю без супроводу дорослих

1

2

3

4

5

14

Якщо хтось потрапить у складну ситуацію на вулиці, він може очікувати на допомогу від перехожих

1

2

3

4

5

15

Часто люди покидають країну, через неможливість реалізуватися в ній

1

2

3

4

5

16

Туристам-іноземцям є на що подивитися в моїй країні

1

2

3

4

5

 

Додаток 6

Методика «Портрет патріота»

Мета – визначення рівня сформованості національно-патріотичної самосвідомості учнів.

Формат: модифікація семантичного диференціалу.

Текст методики

Оцініть, будь-ласка, учня за наведеними нижче параметрами. Зверніть увагу: 5 балів – зазначена характеристика виражена в учня дуже сильно; 4 бали – сильно; 3 бали – помірно; 2 бали – слабко; 1 бал – повністю відсутня.

Розмовляє українською мовою у повсякденному житті

1

2

3

4

5

Добре освічений у сфері традицій та звичаїв українського народу

1

2

3

4

5

Володіє інформацією щодо основних досягнень видатних українців в аерокосмічній галузі

1

2

3

4

5

Приймає активну участь у шкільних та позашкільних заходах національно-патріотичної спрямованості

1

2

3

4

5

Прагнення жити у власній країні та розвивати її

1

2

3

4

5

Проявляє порядність у ставленні до власних співгромадян

1

2

3

4

5

Бажання досягати чогось задля прославлення власної Батьківщини

1

2

3

4

5

 

 

Додаток 7

Методика «Вимір особистісних якостей учнів середнього та старшого шкільного віку»

Мета – визначення домінуючих якостей старшокласників, які входять до структури особистості патріота.

 

Текст методики

1) Вимагає від себе та своїх товаришів виконання справи до кінця.

2) Має стійкі завдання в житті.

3) Засуджує несправедливі вчинки товариша.

4) Дотримується чистоти.

5) Ніколи не порушує правил, які ним же проголошені як необхідні для всіх.

6) Негативно ставиться до тих, хто не планує свій час і працю.

7) Залюбки та із задоволенням працює.

8) Допомагає товаришам у досягненні загальних цілей.

9) Відчуває неприємні переживання, якщо робота виконана несвоєчасно.

10) Завзято та наполегливо домагається того, що заздалегідь намітив для себе.

11) Не любить тих, хто залишається осторонь, коли товаришеві потрібна допомога.

12) Дотримується у своїх справах і речах порядку та чистоти.

13) Не любить людей, які легко змінюють свої переконання.

14) Вміє розподіляти свій час і сили так, щоб встигнути зробити необхідну роботу у необхідний термін.

15) Завжди знаходить собі роботу.

16) Негативно ставиться до тих, хто не допомагає у виконанні загальних завдань.

17) Виконує добре та у визначений термін будь-яку доручену справу.

18) Відчуває негативні почуття до тих, хто не береться за те, до чого прагне.

19) Завжди допомагає товаришам по роботі.

20) Не любить тих, хто розкидає речі, є неточним у часі.

21) Завжди діє у відповідності зі своїми переконаннями, захищає їх, не турбуючись про власну користь.

22) Завжди діє за обраним планом.

23) Готовий виконувати будь-яку посильну роботу.

24) Бере активну участь у постановці загальних завдань.

Форма підрахунку результатів

Якість

Номери тверджень

Кількість балів

Відповідальність

1, 9, 17

 

Цілеспрямованість

2, 10, 18

 

Товариськість

3, 11, 19

 

Акуратність

4, 12, 20

 

Принциповість

5, 13, 21

 

Організованість

6, 14, 22

 

Працелюбність

7, 15, 23

 

Колектевізм

8, 16, 24

 

 

 

Додаток 8

Методика "Оцінна шкала прояву суспільних і моральних якостей підлітків і старшокласників"

Мета – самооцінювання підлітками-старшокласниками рівня розвитку суспільних і моральних якостей, а також для оцінювання їх педагогом.

Текст методики

Групи якостей

Якості

Показники прояву властивостей

Суспільні

А. Ставлення до суспільної діяльності

1. Негативно ставлюсь до суспільних справ (СС).

2. Байдуже ставлюсь до СС.

3. Приваблює можливість одержати заохочення.

4. Приваблює значущість суспільних справ.

5. Захоплює творче начало у СС, їх необхідність

В. Суспільна активність

1. Ніколи не беру участі в СС.

2. Виконую доручення час від часу.

8. Беру участь в СС часто, але як виконавець.

4. Беру участь в СС регулярно.

5. Ініціатор СС у колективі

Професійно-моральні

А. Усвідомлення

майбутньої

професії

1. Зовсім не задумуюся про професію.

2. Інколи задумуюся про професію.

3. Задумуюся про професію лише в момент підвищеного інтересу.

4. Уявляю цілі професії, але не бачу свого місця в ній.

5. Усвідомлюю цілі, зміст діяльності і свою роль в ній

В. Ставлення до майбутньої професії

1. Нічого не приваблює в майбутній професії.

2. Приваблюють насамперед переваги майбутньої професії.

3. Приваблює можливість займатися науковою діяльністю.

4. Приваблює суспільна значущість професії.

5. Приваблює можливість професійної творчості і суспільна важливість професії.

В. Участь у навчальній діяльності

1. Вчусь без інтересу, часто пропускає заняття.

2. Цікавлюся окремими проблемами, відвідую заняття вибірково.

3. Виявляю інтерес до окремих предметів.

4. Розумію необхідність вивчення усіх дисциплін, регулярно відвідую заняття.

5. 3 інтересом відвідую всі уроки, активний на практичних заняттях

Г. Участь у науково-дослідницькій діяльності

1. Не займаюсь науково-дослідницькою діяльністю.

2. Працюю над проблемою, розуміючи ії необхідність.

3. Працюю над темою, оскільки вона цікава.

4. Розробляю проблему, оскільки усвідомлюю її суспільну важливість.

5. Творчо розв'язую проблему

Д. Участь у трудовій діяльності

1. Уникаю участі у трудових справах.

2. Інколи беру участь, але роботу виконую неохоче.

3. Беру участь, але за відсутності контролю роботу не виконую.

4. Однаково добре виконую будь-яку роботу.

5. Працюю. із захопленням, не допуска. неакуратності

III. Морально-психологічні

А. Моральна свідомість

1. Не замислююсь над своїми вчинками.

2. Замислююcь лише після критики.

3. Інколи аналізую свої вчинки за власною ініціативою.

4. Майже завжди аналізую власну поведінку.

5. Постійно аналізую свою поведінку

Б. Ставлення до товаришів

1. Негативно ставлюсь до однокласників.

2. Байдужий до товаришів по групі.

3. Позитивно ставлюсь лише до тих, у чийому доброму ставленні зацікавлений.

4. Уважний і чуйний до більшості.

5. Уважність і чуйність до приятелів поєднуються з вимогливістю до них.

В. Участь у справах однолітків

1. Ніколи нікому не допомагаю.

2. Інколи допомагаю окремим людям.

3. Допомагаю постійно окремим людям.

4. Допомагаю інколи будь-кому.

5. Допомагаю завжди будь-кому