|
Люди, як зорі, мають неповторні обличчя і долі. Одні одразу, з часу свого народження, як спалах, інші - протягом всього свого розвитку утверджують власну славу і значимість в реєстрі української історії. Це Людина, яка запалила свою зірку в рідному краї, а тепер цією зіркою милується весь світ. Сьогодні в школі вшановували пам'ять друга і наставника, Героя України, космонавта України Леоніда Каденюка.
Білі криила неба - як білі крила лебедя, що впав безсилий на землю, обійнявши її силою свого духу.
Білі крила неба - як пречисто-білі небеса пам'яті, де навіки вписано ім'я справжньої Людини-Ангела, де в соборі україїнської нації колись у січні 1951 року зійшла, яскраво освітила й січневого дня 2018 року скотилася у вічність його зоря, а на блакитному небосхилі заясніла райським серпанком ширококрила душа.
Блакитні крила неба - зоряна лебедина пісня. Вона була така дужа, що чули її по всій Україні, що озивається вона любов'ю у вірних серцях; його голос - як лагідна усмішка на устах, що зоріла, мов душа нації і небесний дух України.
Сталося все так зненацька, ніби блискавка вдарила у найвище дерево на нашій землі. Вдарила в дерево, яке не раз брало на себе чорні грози і вистоювало в життєвих бурях, у тій нелегкій дорозі, що вела до зірок.
Відійшов у вічність рівно рік тому Леонід Каденюк, а жив він із вірою, що Україна житиме і процвітатиме вічно, бо був свято переконаний у силі духу рідного народу.
Сьогодні, 31 січня, в школі І-ІІІ ступенів №36 імені С.П.Корольова пройшло відкрите засідання Шкільної космічної агенції, де учні та гості ділилися своїми спогадами про Велику Людину і Друга школи Леоніда Каденюка.
Діти читали свої власні есе.
Учні 6-А класу презентували книгу про життя космонавта із серії "Видатні укранці. Леонід Каденюк". Учні 6-Б класу створили нову пісню в пам'ять про Леоніда Костянтиновича і представили її присутнім.
На заході були присутні поважні гості: Кузнєцов Едуард Іванович, екс-президент Аерокосмічного товариства України, радник Голови космічного агенства України, ковалер Ордену почесного легіону, Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, безпосередній учасник підготовки польоту Леоніда Каденюка. Едуард Іванович показав унікальні речі, які побували в космосі і були зроблені саме для Леоніда Костянтиновича, одна з них- годинник, а також показав дітям нову нагороду "Зірка Каденюка", яку вручатимуть вітчизяним діячам науки та ракетно-космічної промисловості.
Із своїми спогадами виступили Васильєв Віталій Євгенович - Генеральний директор Аерокосмічного товариства України, ветерани космодромів Капустін Яр, Плесецьк, Байконур, ковалери орденів за заслуги, заслужені випробувачі ракетно-космічної техніки Болтенко Олександр Сергійович, Шпак Анатолій Миколайович, Афанасьєв Анатолій Маркіянович, Коваленко Анатолій Андрійович, Прус Олег Порфирович.
Доля Леоніда Каденюка, українського першовідкривача космічних просторів, виписана в його зоряних мріях, у його польоті в незвідані світи, в його могутній життєздатності.
В одному із останніх виступів Леонід Костянтинович говорив, що людина не вмирає, а продовжує жити в космічному просторі. Піднімаючи очі до зірок, шукайте серед мільярдів зірок зірку Леоніда Каденюка. Думайте та згадуйте нашого першого космонавта, його земні діла, мрії та плани. Нехай пам'ять про нього живе вічно, як вічно живуть зірки в космосі!
Не знаю я,що буде після нас,
в які природа убереться шати.
Єдиний, хто не втомлюється, - час.
А ми живі, нам треба поспішати.
зробити щось, лишити по собі...
Ліна Костенко
Назад (на головну сторінку)
| 
